У дорослому футболі дебютував 1972 року виступами за команду «Універсідад де Чилі», в якій провів дванадцять сезонів, взявши участь у понад 400 іграх за клуб[1]. Більшість часу, проведеного у складі «Універсідад де Чилі», був основним гравцем атакувальної ланки команди, а в останні роки і капітаном команди, однак за весь цей час Сосіас виграв лише один трофей — Кубок Чилі 1979 року.
Завершив ігрову кар'єру у команді «Уніон Сан-Феліпе», за яку виступав протягом 1984 року.
У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1974 року у ФРН, зігравши лише в одному матчі проти НДР (1:1), а його кманда не подолала груповий етап.
Свій останній виступ за збірну Сосіас зробив у товариському матчі проти збірної Бразилії24 червня1980 року, той матч чилійці програли з рахунком 1:2. Загалом протягом кар'єри у національній команді провів у її формі 4 матчі[2].
Кар'єра тренера
Розпочав тренерську кар'єру невдовзі по завершенні кар'єри гравця, 1987 року, очоливши тренерський штаб клубу «Депортес Пуерто-Монт».
1994 року став головним тренером команди «Універсідад де Чилі» із Сантьяго і в цьому ж році він привів клуб до першого місця в чемпіонаті Чилі, що до цього востаннє траплялося 25 років тому, а головним відкриттям стала майбутня зірка чилійського футболу Марсело Салас[3]. Наступного року Сосіас разом з клубом повторив своє досягнення, після чого покинув пост головного тренера. Крім цього в чемпіонські роки Сосіаса визнавали найкращим тренером Чилі[4].
Згодом Сосіас очолював тренерський штаб низки чилійських клубів, в тому числі і повертався до роботи з «Універсідад де Чилі», але більше жодного трофею виграти не зумів.
Останнім місцем тренерської роботи був клуб «Куріко Унідо», головним тренером команди якого Хорхе Сосіас був протягом 2012 року.