Шістнадцять збірних поділили на чотири попередні групи по чотири в кожній. Ігри у групах відбувалися в одне коло. Дві перші збірні з кожної групи потрапляли до чвертьфіналі.
↑ абНова Зеландія і Нідерланди завершили груповий етап з однаковою кількістю очок, а в додатковому матчі за друге місце Нова Зеландія перемогла з рахунком 2–1.
Ті збірні, що програли у чвертьфіналах, далі змагалися в класифікаційних матчах за 5–8-ме місця. У матчі між збірними Великої Британії та Кенії, що тривав 127 хвилин, знадобилося шість періодів додаткового часу щоб визначити переможця[2].
Матч припинили через темноту за рахунку 1-1 після 40 хвилин додаткового часу. Спочатку Австралії присудили перемогу після підкидання монети, однак Кенія подала протест, внаслідок якого результатом оголосили нічию й призначили перегравання.
Після того, як внаслідок протесту результатом матчу Австралія-Кенія оголосили нічий й призначили перегравання, результат цього матчу скасували й призначили перегравання між Новою Зеландією й переможцем перегравання Австралія-Кенія.
Італійський інспектор вуличного руху поруч із полем засвистів у свій свисток. Бельгійці подумали, що це свистить суддя на полі й припинили грали, а в цей час французи забили єдиний гол у цій грі[2].
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
