|
Хоботні
Хоботні (Proboscidea) — ряд із надряду Афротерійних, представники якого мають особливу морфологічну відмінність — хобот. У сучасній фауні хоботні представлені родиною Слонові, до якої відносять сучасних слонів і вимерлих декілька тисяч років тому мамонтів.  МорфологіяХоботні відрізняються не тільки хоботом, але і унікальними бивнями, а також найбільшою величиною серед усіх ссавців на суші. Ці своєрідні особливості не є для них перешкодою, навпаки, допомагають їм. Бивні протягом еволюції досягали 4 метрів і мали різні форми. Отже, найвиразнішими ознаками хоботних є:
Існує гіпотеза, що «Хоботні утворення на початку ледве були помітні і слугували предкам хоботних, що жили в болотах, як засіб дихати під водою. Пізніше хоботи, з їх безліччю м'язів, розвинулися в тонкі хапальні органи, що дозволяли зривати листя з дерев і траву в степах.» СистематикаКолись на землі мешкало 14 родин хоботних, з яких деякі мали в своєму розпорядженні чотири бивні. Сьогодні існує одна родина — Слонових, і їх життєвий простір дуже обмежений. Систематика сучасних видів може бути подана так:[2]
Кладограма
Будова тілаХоботНайважливішим органом слона є хобот — продовження носа, який відрізняється рухливістю, чутливістю, має пальцеподібний відросток на кінці. Він слугує одночасно органом нюху, дотику і хапання. Хобот складається з кільчастих і поздовжніх м'язів, розподілених, за Кюв'є, на 40 тисяч окремих пучків, які дозволяють йому не тільки всіляко згинатися, а й витягуватися і скорочуватися. У роті він замінює відсутню верхню губу, а для самої тварини він такий важливий, що життя слона без нього було б неможливе. Будова тіла не дозволяє слонові опускати голову до землі, і тому тварині було б важко живитися, якби цей дивний орган не слугував йому відразу як губа, палець, кисть руки і вся рука. Цей хобот прикріплюється до лобових, верхньощелепних, носових і міжщелепних кісток плоскої лицьової поверхні черепа; зверху він заокруглений, знизу сплюснутий і поступово звужується від кореня до кінця. БивніУ верхній щелепі у слона два надзвичайно розвинених бивні, але немає ні різців, ні іклів, а зазвичай лише по одному великому кутньому зубу в кожній щелепі. Цей зуб складається з досить значної кількості окремих пластинок емалі, які з'єднані між собою особливою сполучною речовиною. Вони утворюють на жувальній поверхні в азійського слона стрічкоподібні, в африканського — ромбоподібні фігури. Коли кутній зуб завдяки жуванню настільки стирається, що не може більше виконувати свою функцію, то позаду нього утворюється новий, який поступово посувається вперед і починає діяти, перш ніж випаде залишок попереднього. Спостерігали, що така зміна зубів відбувається 6 разів протягом життя, і тому можна сказати, що у тварини буває до 24 кутніх зубів. Бивні, які не змінюються, ростуть безперервно і тому можуть досягати значної довжини і ваги. Посилання
Джерела
Посилання
|
