uk %D0%A5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 %D0%AE%D1%80%D1%96%D0%B9 %D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87

Хмелевський Юрій Миколайович
Хмелевський Юрій Миколайович
	Юрій Хмелевський
Народився	8 квітня 1967 (57 років); м. Тульчин, Вінницька область
Громадянство	УРСР → Україна
Національність	українець
Діяльність	поет
Alma mater	ОНУ ім. І. І. Мечникова
Мова творів	українська
Жанр	поезія, сатира і гумор
Членство	Національна спілка письменників України

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Хмелевський.

~~|Ukrcenter=~~ ~~|Примітки=~~

Хмеле́вський Ю́рій Микола́йович (8 квітня 1967(19670408), м. Тульчин — український поет, член Національної спілки письменників України (2018).^[1]

Біографія

Народився 8 квітня 1967 року в м. Тульчин Вінницької області. Закінчив історичний факультет Одеського державного університету ім. І. Мечнікова (1990), Одеський регіональний інститут Української академії державного управління при Президентові України (2002). Працював вчителем історії та суспільствознавства в середніх школах Тульчинського району (1990—1994 рр.). З 1994 р. — на державній службі, зокрема, працює в Тульчинській районній державній адміністрації. Займається громадською діяльністю. З 1995 р. — член, а з 2003 р. — голова Тульчинського районного літературно-мистецького об'єднання «Оберіг». Також від 1998 р. — голова Конгресу української інтелігенції Тульчинщини.
Живе і працює у рідному місті.^[2]

Обкладинка книги «Ключі до вічності», 2016

Літературна діяльність

Поет. Віршуванням займається з 11 років. Перша публікація з'явилась у періодиці 1991 р. У доробку — переважно філософська, патріотична лірика, сатира і гумор. Автор збірок:

«Ключі до вічності»: поезія (2016)^[3];
«Акт гуманізму»: сатира і гумор (2017)^[4];
«Декорації змін»: поезія (2018).^[5].

Є публікації у регіональних колективних альманахах та збірниках «Вітрила», «Подільська пектораль», «17 вересня», «Сторожові вогні над Божою рікою», «Слово про Леонтовича», «Оберіг», «Ми в дорогу вийшли на світанні», «Думки романтика», «Колиска роду», «З Україною в серці», журналі «Вінницький край», місцевій періодиці.

	У нього досить розмаїта жанрова палітра. Насамперед це лірик з гострим зором. Він дарує нам чудеса. <…> Досить успішно заявив про себе Хмелевський як байкар. Напрочуд пізнавані і колоритні його персонажі.
— Петро Перебийніс^[6]