Хлопов Борис Якович
Борис Якович Хлопов (* 9 грудня 1932 Іжевськ — † 16 лютого 2017 Суми) — український художник, пейзажист, портретист. Себе називає «вуличним художником». ЖиттєписРодинаБатько — Яків Тимофійович Хлопов — нащадок яїцьких казаків, мати — Таїсія Михайлівна (до шлюбу Целоусова). Приїзд до України1944 — батько Яків Тимофійович отримує розподіл в Україну, зокрема до Грунівки (на той час Чернігівська область). У 1949 —му Борис закінчує Грунівську школу, після якої поступає до Харківського інженерно-економічного інституту. По завершенню їде на роботу до Киргизії. Вибір країни був випадковим, просто навмання тицьнув пальцем у карту СССР. У місті Фрунзе (Бешкек) закінчив художній технікум. 1974 — відбулася перша виставка у Киргизії, на якій украли дві картини. Крадіжка стала своєрідним стимулом для Бориса:
У 1988 — повернувся до Сумщини. Працював начальником планово-фінансового відділу управління зв’язку. Активно писати картини почав із виходом на пенсію. До Спілки художників не вступав. Картини виставляє на центральній вулиці Сум, так званій «сотні». Чимало картин Хлопова купили гості із закордону. Одна із таких «У гостях Леонардо да Вінчі» тепер у Португалії. Художник планує зробити дубляж цієї роботи. ВпливиЗа його словами філософський початок його робіт починається з творів Василя Розанова. Роботи мають різноманітний напрямок, тут і мотиви навіяні міфами Давньої Греції, і твори письменників.
Художній стильПрацює у напрямках: живопис, примітив, елементи гумору, літератури і соц.арт – малювання історичних постатей в контексті епохи. Також є роботи еротичного напрямку. Належить до художників концептуального плану. Кожна робота має свій детальний опис, наприклад картина «Чайки» описана так:
живопис, примітив. З елементами гумору, літературщини і соцарту. Ставлення до релігіїУ колекції художника є роботи з релігійно-християнським напрямком, однак вони прив’язані до певних художніх творів (Бальзак, Пастернак, Солженіцин тощо). До самої ж релігії Борис Хлопов має фрейдівську позицію: «Релігія – це колективна омана», хоча при цьому зазначає:
Джерела
|