Хворостухін Олексій Іванович

Хворостухін Олексій Іванович
Народився	30 березня 1900(1900-03-30) село Григорівка Харківської губернії, тепер Харківської області
Помер	9 лютого 1985(1985-02-09) (84 роки) Москва, СРСР
Поховання	Кунцевський цвинтар
Громадянство	СРСР
Національність	росіянин
Діяльність	політик
Alma mater	Петербурзький державний університет шляхів сполучення
Знання мов	російська
Членство	ЦК КПРС
Посада	депутат Верховної ради СРСР^[d]
Партія	КПРС
Діти	Lev Khvorostukhin^d
Нагороди

Олексій Іванович Хворостухін (30 березня 1900(19000330), село Григорівка Харківської губернії, тепер Харківської області — 9 лютого 1985, місто Москва, тепер Росія) — радянський державний діяч, 1-й секретар Іркутського і Тульського обласних комітетів КПРС, надзвичайний і повноважний посол СРСР в Монгольській Народній Республіці. Член ЦК КПРС у 1952—1961 роках. Депутат Верховної Ради РРФСР 2-го скликання. Депутат Верховної Ради СРСР 2—5-го скликань (у 1949—1962 роках).

Життєпис

Народився в родині робітника-текстильника. З 1914 року працював чорноробом на будівництві в місті В'язники Владимирської губернії, вантажником Окського річкового пароплавства.

З 1918 року служив у Червоній армії, учасник громадянської війни в Росії.

Потім працював матросом Московсько-Окського річкового пароплавства. У 1921 році вступив до комсомолу. Обраний секретарем комсомольського осередку В'язниковського затону.

Член РКП(б) з лютого 1924 року.

У травні 1924—1929 роках — секретар осередку ВКП(б) В'язниковського затону Владимирської губернії; секретар комітету ВКП(б) підприємства у місті Александров Владимирської губернії.

У 1929—1935 роках — студент Ленінградського інституту інженерів шляхів сполучення. Був завідувачем культурно-пропагандистського відділу, секретарем комітету ВКП(б) Ленінградського інституту інженерів шляхів сполучення

Одночасно у 1933—1935 роках — інструктор Октябрського районного комітету ВКП(б) міста Ленінграда.

У 1935—1939 роках — інженер з монтажу, головний інженер, начальник теплоелектростанції Улан-Уденського паровозовагонного заводу Бурят-Монгольської АРСР. У 1939—1940 роках — секретар комітету ВКП(б) Улан-Уденського паровозовагонного заводу.

У листопаді 1940 — червні 1942 року — секретар Бурят-Монгольського обласного комітету ВКП(б) з промисловості.

У червні 1942 — листопаді 1944 року — відповідальний організатор Управління кадрів ЦК ВКП(б).

20 листопада 1944 — 21 березня 1949 року — 2-й секретар Іркутського обласного комітету ВКП(б).

21 березня 1949 — 14 вересня 1955 року — 1-й секретар Іркутського обласного комітету ВКП(б) (КПРС). У 1955 році — інспектор ЦК КПРС.

31 серпня 1955 — 27 вересня 1960 року — 1-й секретар Тульського обласного комітету КПРС.

3 липня 1960 — 14 лютого 1962 року — надзвичайний і повноважний посол СРСР в Монгольській Народній Республіці.

У 1962—1970 роках — співробітник апарату Держплану СРСР, Ради народного господарства СРСР і Державного комітету РМ СРСР з матеріально-технічного постачання (Держпостачу) СРСР.

З березня 1970 року — персональний пенсіонер союзного значення в місті Москві.

Помер 9 лютого 1985 року в місті Москві. Похований на Кунцевському цвинтарі.

Нагороди і звання

• три ордени Леніна (1957; 27.12.1957; 1960).
• два ордени «Знак Пошани» (23.11.1939; 20.04.1944)
• медаль «За доблесну працю. В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» (1970)
• медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
• медаль «За трудову доблесть»
• медалі
• надзвичайний і повноважний посол СРСР (1960)

Примітки

Джерела

• Хворостухин Алексей Иванович [Архівовано 23 березня 2013 у WebCite] (рос.)