За Хащів йшли кровопролитні бої між совєцькими та нацистськими військовими підрозділами. Втрати радянських військ склали 22 загиблих. На братській могилі 1975 року встановлено пам'ятник[2].
Після повернення радянської влади у селі влаштовано примусову колективізацію, створено ферму і бригаду лімнянськогоколгоспу «Нове життя».
Церква
Посеред села на пагорбі розташована дерев'яна церква Собору Пресвятої Богородиці. Датою її побудови зазначений 1877 рік, а будівничий — Теодор з Терла. Храм входить до пам'яток архітектури місцевого значення. Споруда орієнтована за традицією на схід. Тризрубна, триверха, бойківського типу будова. Квадратні зруби (нава ширша) увінчані четвериками з двома заломами, завершеними великими восьмериковимиліхтарями з маківками і хрестами. Оперізує церкву суцільне піддашшя, оперте на виступи вінців зрубів. Під ними по обидва боки вівтаря сховані невеликі прямокутні ризниці, добудовані у 2002 році. Стіни підопасіння оббиті пластиковою вагонкою.
Господарство
У радянські часи працювала польова бригада (483 га сільгоспугідь, зокрема 282 га орних земель), ферма на 750 голів великої рогатої худоби та швейна майстерня.
Народились
Павлюх Захар Гнатович (1848—1934) — український військовик, військовий юрист, художник, громадський діяч, головний референт військового судівництва при уряді ЗУНР.
Павлюх Гнат (1879—1972) — діяч української освіти і пластунського руху в Західній Україні.
