Харчук Борис Гнатович

У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Харчук.
Борис Гнатович Харчук
Народження1 січня 1934(1934-01-01) (90 років)
Підлісне, Вінницька область
Смерть27 листопада 1998(1998-11-27) (64 роки)
Київ, Україна
ПохованняЛук'янівське військове кладовище
КраїнаУкраїна
ПриналежністьУкраїна Україна
Рід військ ЗС України
ЗванняГенерал-майор
КомандуванняГолова Товариства сприяння обороні України.
Нагороди
орден Червоної Зірки Орден «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» III ступеня

Борис Гнатович Харчук (1 січня 1934, Підлісне, Вінницька область — 27 листопада 1998) — український радянський військовик. Генерал-майор. Голова Товариства сприяння обороні України. Народний депутат СРСР від ДТСААФ СРСР.

Біографія

Народився 1 січня 1934 року в селі Підлісне на Вінниччині. Закінчив Військову академію бронетанкових військ імені Маршала Радянського Союзу Р. Я. Маліновского.

З 1987—1991 — Голова Центрального комітету Добровільного товариства сприяння армії, авіації і флоту Української РСР.

З 26 березня 1989 по 26 грудня 1991 рр. — Народний депутат СРСР.[1]

З 1991—1998 — Голова Товариства сприяння обороні України. Член Головної редакційної колегії Книги Пам'яті України.[2]

«Адміністрування в реформуванні без належного економічного і юридичного обґрунтування призводить до згортання випробуваних життям форм, методів і напрямків роботи оборонних колективів» — Борис Харчук

Примітки

  1. ↑ Алфавитный список народных депутатов СССР (26 марта 1989 — 26 декабря 1991). Архів оригіналу за 27 листопада 2013. Процитовано 23 червня 2014.
  2. ↑ ПОСТАНОВА КМУ від 16 вересня 1992 р. N 537 Про заходи щодо видання Книги Пам'яті України. Архів оригіналу за 29 листопада 2018. Процитовано 5 квітня 2022.

Посилання