Харитонов Федір Петрович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Харитонов.
Харитонов Федір Петрович
Народився1907[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Фролово, Усть-Медведицький округ, Область Війська Донського, Російська імперія
Помер19 січня 1991(1991-01-19) Редагувати інформацію у Вікіданих
Москва, СРСР
Діяльністьполітик
Військове званнягенерал-лейтенант Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяКПРС Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
орден Леніна орден Леніна орден Червоного Прапора орден Червоної Зірки орден Червоної Зірки

Федір Петрович Харитонов (1907(1907), село Фролово Рязького повіту Рязанської губернії — 9 січня 1991, місто Москва) — співробітник ОДПУ-НКВС-НКДБ-МДБ-КДБ, начальник 4-го Управління КДБ при РМ СРСР і член Колегії КДБ, генерал-лейтенант (9.7.1945). Депутат Верховної ради СРСР 2-го скликання.

Ранні роки

Народився в російській сім'ї селянина-середняка. У 1919 закінчив 4 класи сільської школи в селі Пехлець Княжовської вололості Ряжського повіту (нині Ряжський район Рязанської області), з травня 1919 працював у господарстві батька, з квітня 1924 до квітня 1926 — завідував хатою-читальнею в рідному селі, з травня 1926 працював гасильником бандеролей фабрики «Працівник» в Пехлеці, у березні 1928-вересні 1929 — голова колгоспу «Свобода» у Фролово.

У РСЧФ з 1929, служив у частинах ППО Морських Сил Балтійського Моря в Кронштадті: червонофлотець 41-го зенап (жовтень 1929 — березень 1931), політрук бригади ППО (квітень 1931-грудень 1933), одночасно в 1932 закінчив робітфак в Кронштадті.

В органах

З 1933 року служив в органах внутрішніх справ і держбезпеки. У грудні 1933-вересні 1935 працював в ОВ ОГПУ Морських Сил Балтійського моря, одночасно в 1934 закінчив 2-річний комвуз при ПУР Морських Сил, з жовтня 1935 — в ЦШ ОГПУ — НКВД, з 1 вересня 1937 працював в секретно-політичному відділі — оперуповноважений 9-го відділення 4-го відділу ГУГБ (потім 4-й відділ 1-го Управління та 2-й відділ ГУГБ) НКВС СРСР, в 1939 — березні 1940 — заступник начальника 4-го відділення 2-го відділу ГУГБ НКВС СРСР.

Послідовно обіймав наступні посади:

  • Заступник наркома внутрішніх справ Казахської РСР (березень 1940 — 26 лютого 1941)
  • Нарком внутрішніх справ Казахської РСР (26 лютого — 31 липня 1941)
  • Заступник наркома внутрішніх справ Казахської РСР (6 серпня 1941 — 7 травня 1943)
  • Нарком внутрішніх справ Туркменської РСР (7 травня 1943 — 21 жовтня 1946 р .; в 1946 р закінчив Всесоюзний юридичний заочний інститут без захисту диплома)
  • Начальник Спеціального головного управління МВС СРСР «Главспеццветмет» (21 жовтня 1946 — березня 1953)
  • Начальник Головного управління золото-платинової промисловості Міністерства металургійної промисловості СРСР (квітень — липень 1953)
  • Начальник 4-го Управління МВС СРСР (16 липня 1953 — 17 березня 1954), член Колегії МВС СРСР (15 липня 1953 — 13 березня 1954)
  • Начальник 4-го Управління КДБ при РМ СРСР (17 березня 1954 — 23 лютого 1957), член Колегії КДБ при РМ СРСР (13 березня 1954 — 16 лютого 1957)
  • Старший радник КДБ при МОБ Китаю (23 лютого — травня 1957)
  • Старший радник КДБ при МДБ Румунії (травень 1957 — січень 1960)

З травня 1960 — на пенсії. Проживав у Москві. Помер 9 січня 1991 року. Похований на Троєкуровському цвинтарі.

Звання

Нагороди

Посилання

Ця стаття є заготовкою. Ви можете допомогти проєкту, доробивши її. Це повідомлення варто замінити точнішим.
  1. ↑ Петров Н. В. Кто руководил органами госбезопасности: 1941—1954 — Мемориал, 2010. — ISBN 966-95519-0-0