Харитонов Борис Степанович

Харитонов Борис Степанович
Народився	6 вересня 1934(1934-09-06) Ладан, Прилуцький район, Чернігівська область, Українська СРР, СРСР
Помер	28 липня 2018(2018-07-28) (83 роки)
Громадянство	СРСР  Україна
Діяльність	актор
Alma mater	Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Членство	Національна спілка журналістів України
IMDb	nm5702185
Нагороди та премії

Борис Степанович Харитонов (6 вересня 1934 — 28 липня 2018) — радянський, український актор. Заслужений артист України (1997). Член Національної спілки журналістів України.

Життєпис

Народився 6 вересня 1934 року у селі Ладан Прилуцького району Чернігівської області.

1953 закінчив Львівський технікум залізничників.

Служив в ансамблі пісні і танцю Прикарпатського військового округу.

1961 року закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого. Працював на естраді в Укрконцерт, «Київконцерт», у Київському театрі «Золоті ворота».

Автор текстів пісень у виконанні народних артистів України Олега Марцинківського, Леоніда Сандуленка, Юрія Рожкова.

Працював телеведучим «Дідуся Харитона» на Українському телебаченні.

Знімався в кіно- та телефільмах.

Проживав і помер в Києві. Похований на Софіївсько-Борщагівському кладовищі.

Фільмографія

• 1959 — «Іванна»
• 1960 — «Фортеця на колесах»
• 1964 — «Ключі від неба»
• 1964 — «Лушка»
• «За двома зайцями»
• 1999 — «День народження Буржуя»
• 2000 — «Нескорений»
• 2000 — «Чорна рада»
• 2002 — «Золота лихоманка»
• 2003 — «Роксолана−3»
• «Повернення Мухтара-3»;
• «Повернення Мухтара-4»;
• «Поїзд милосердя»
• 2007 — «Спостерігач»
• 2007 — «Душка»
• 2012 — «Анна Герман. Таємниця білого янгола»
• «Бомба для нарколога»

Бібліографія

• Харитонов Б.С. Усе відверто.-К.:ВПК "Експрес-Поліграф",2014.-528 с. ISBN 978-966-2530-75-9.

Відзнаки

• Подяка Кабінету Міністрів України
• На честь Бориса Харитонова у вересні 2011 названо вулицю в смт. Ладан[1]
• Медаль «За доблестный труд»
• Медаль «Ветеран праці»
• Медаль «В память 1500-летия Киева»
• Медаль «За культурное обслуживание строителей БАМа»
• Відзнака-медаль МВС України «За сприяння органам внутрішніх справ»
• Нагрудний знак «Знак пошани» Київського міського голови
• Медаль «За доброчинність» Міжнародного доброчинного фонду «Українська хата»
• Почесне звання «Заслужений артист України» (1997)

Примітки

1. http://chz.org.ua/node/618^[недоступне посилання з червня 2019]

Джерела

• Борис Харитонов на сайті IMDb (англ.)
• Фільмографія на kino-teatr.ru (рос.)
• https://www.pisni.org.ua/persons/2678.html
• Рудаков Микола. Талант, помножений працею // Урядовий кур'єр. 1998. 7 липня. — С. 10.
• Микола Рудаков /Автографи майстрів. - К. : Міжнародний доброчиний фонд "Українська хата", 2005. - 128 с.: фотогр.,с.99-102 - ISBN 966-7025-05-5.
• Микола Рудаков. Книжка йде до людей. //Соломія: газета №3(61).2014,липень-вересень.С.2
• Хотін Георгій.П'ємо бальзам його таланту.//Правда Прилуччини:газета.2000,15 жовтня.
• Червінська Регіна./Мужній козарлюга став ще й сценаристом.// "Вечірній Київ-100:газета.№4,2006,16-22 серпня,с.14
• Життєдайна сила Бориса Харитонова./ Упорядник А.С.Кізлов.-К.: ПП "Фірма "Гранмна", 2017.-96 с.:іл. ISBN 978-966-2726-52-7
• Указ Президента України від 17 лютого 1997 року,№1641/1997