Харитонов Андрій Ігорович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Харитонов.
Харитонов Андрій Ігорович
Народився25 липня 1959(1959-07-25)
Київ, Українська РСР, СРСР
Помер23 червня 2019(2019-06-23)[1] (59 років)
Москва, Росія
  • рак шлунка
    • ПохованняБайкове кладовище
    Громадянство СРСР
     Росія
    Діяльністьактор, режисер, телеактор
    Alma materКиївський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
    ЗакладДержавний академічний Малий театр Росії
    Роки діяльності1980 — 2019
    IMDbnm0451449
    Нагороди та премії
    Національна премія України імені Тараса Шевченка — 1982
    CMNS: Харитонов Андрій Ігорович у Вікісховищі

    Андрій Ігорович Харитонов (25 липня 1959, Київ, Українська РСР — 23 червня 2019, Москва, Росія) — популярний радянський і російський актор театру та кіно, режисер, сценарист. Лауреат Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка (1982).

    Життєпис

    Народився в родині вчительки. Закінчив акторський факультет Київського інституту театрального мистецтва імені І. Карпенка-Карого (1980). З 1980 року стає актором Київської кіностудії імені Олександра Довженка, 1983 року переїздить до Москви.

    У 1984—1990 роки — актор Державного академічного Малого театру. Грав в антрепризних спектаклях.

    Дебютував на екрані в головній ролі у 1980 році в українському телефільмі «Овід» (Приз ЦК ЛКСМУ на ВКФ «Молодість-1980» в Києві. «Золота німфа» на Міжнародному фестивалі в Монте-Карло, 1981. Державна премія УРСР імені Т. Г. Шевченка, 1982.).

    Як режисер, у 1991 році зняв художній фільм «Жага пристрасті» за мотивами розповідей В. Я. Брюсова (Спеціальний приз у конкурсі «Кіно для обраних?» на КФ «Кінотавр» (1991). Приз журі в номінації «Дебют» на КФ «Література і кіно» (1995). Сценарій до фільму А. Харитонов написав у співавторстві з Сергієм Новожиловим.

    Член Спілки кінематографістів Росії.

    Активно працював на телебаченні — автор, режисер, ведучий.

    Хвороба та смерть

    У січні 2019 року стало відомо про те, що Андрій Харитонов хворий на онкологічне захворювання, актор довгі роки хворів і переніс шість операцій.

    Помер 23 червня 2019 року. Причина смерті — рак шлунка. Згідно з останньою волею покійного, актор похований на Батьківщині — у Києві.

    Фільмографія

    У кіно зіграв понад сорок ролей, у тому числі в українських кінокартинах:

    На інших кіностудіях знімався у стрічках:

    • «На гранатових островах» (1981, Ігор)
    • «Лицар білої королеви» (1982, СРСР—Болгарія, Качальський)
    • «Ассоль» (1982, Грей)
    • «Старовинний детектив» (1982, Мелтеш)
    • «Зоря і смерть Хоакіна Мур'єти» (1982, Хоакін)
    • «Таємниця „Чорних дроздів“» (1983, Ланс Фортескью)
    • «Ваніна Ваніні» (1983, Місіріллі)
    • «Людина-невидимка» (1984, Гриффін)
    • «Життя Клима Самгіна» (1987, Ігор Туробоєв)
    • «Романови. Вінценосна сім'я» (2000, П'єр Жільяр)
    • «Острів непотрібних людей» (2011, Волжанскій, батько Паші) та ін.

    Література

    • Спілка кінематографістів України. — К., 1985. — С. 161.
    • Шевченківські лауреати: 1962—2001. — К., 2001. — С. 585.

    Примітки

    1. ↑ Умер актер Андрей Харитонов, сыгравший Овода

    Посилання