Хан Мьон Сук

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Хан.
Хан Мьон Сук
Прапор
Прапор
 37-а Прем'єр-міністр Південної Кореї
20 квітня 2006 — 7 березня 2007
Президент: Но Му Хьон
Попередник: Лі Хе Чхан
Наступник: Хан Док Су
 
Народження: 24 березня 1944(1944-03-24)[1] (80 років)
Пхеньян, Корейське генерал-губернаторство, Японська імперія, Японія
Країна:  Південна Корея
Релігія: протестантизм
Освіта: Жіночий університет Іхва і Chungshin Girls' High Schoold
Партія: Демократична партія[d]
Шлюб: Park Jung-sund
Автограф:

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Висловлювання у Вікіцитатах

Хан Мьон Сук (кор. 한명숙, 韓明淑, Han Myeong-suk, Han Myŏngsuk; нар. 24 березня 1944) — корейська політична діячка, тридцять сьома прем'єр-міністр Республіки Корея.

Біографія

Народилась 1944 року у Пхеньяні. 1950 під час Корейської війни була змушена тікати з родиною до Південної Кореї. В жіночому університеті Іхва вивчала французьку мову та літературу.

2000 року вперше була обрана до лав Національної асамблеї від Об'єднаної нової демократичної партії. У 2001—2003 роках очолювала міністерство з питань гендерної рівності. Після того, від 2003 до 2004 року була міністром охорони навколишнього середовища.

20 квітня 2006 року Хан Мьон Сук очолила Уряд Республіки Корея[2]. Вийшла у відставку в березні наступного року й оголосила про свій намір балотуватись на посаду президента країни. Втім внутрішньопартійні вибори кандидата пройшли для неї невдало.

2008 року Хан знову брала участь у парламентських виборах, але теж невдало. Тим не менш, у січні 2012 року її обрали лідером головної опозиційної Об'єднаної демократичної партії (ОДП), від якої здобула перемогу на парламентських виборах. Однак партія не змогла здобути перемогу над урядовою партією «Сенурі», й Хан Мьон Сук пішла у відставку з посади лідера партії в квітні 2012 року.

Примітки

  1. ↑ Munzinger Personen
  2. ↑ Choe, Sang-Hun (24 березня 2006). South Korea Nominates First Female Prime Minister. The New York Times (англ.) . Архів оригіналу за 18 листопада 2018. Процитовано 5 вересня 2020.

Джерела