Хань Сун

Хань Сун
韩松
Хань Сун на Азійсько-Тихоокеанському науково-фантастичному конвенті в Пекіні. Травень 2018
Ім'я при народженнікит.: 韩松
Народився28 серпня 1965(1965-08-28) (59 років)
Чунцін, КНР
ГромадянствоКНР КНР
Національністьхань
Місце проживанняПекін[1]
Діяльність
Alma materУханьський університет
ЗакладСіньхуа[1]
Мова творівкитайська
Роки активності1985 —дотепер
Жанрнаукова фантастика
Magnum opus«Метро» (кит.: 地铁)
«Екзорцизм» (кит.: 驱魔)
Нагороди
  • Премія «Гравітація»

Хань Сун (кит. 韩松, піньїнь: Hán Sōng, нар. 28 серпня 1965) — китайський журналіст агенції новин Сіньхуа, відомий письменник-фантаст, багаторазовий лауреат премій «Галактика» та «Туманність».

Життя

Хань Сун народився 28 серпня 1965 року в Чунціні, Китайська Народна Республіка.

1984 —1991 рр. він навчався в Уханьському університеті. 1988 року отримав ступінь бакалавра з англійської мови, 1991 року закінчив факультет журналістики. Має ступінь магістра права.[2][3]

Хань Сун працював репортером в державній центральній інформаційній агенції Сіньхуа, заступником головного редактора та виконавчим редактором шанхайського журналу «Східний світогляд» (кит.: 瞭望东方周刊). Обіймав посади редактора зовнішньополітичного відділення та заступника директора китайського бюро агенції Сіньхуа. Член Комуністичної партії Китаю.[3]

Він багато пише про нові події в галузі науки і культури, успіхи соціального розвитку. Деякі з його публікацій виходять окремими виданнями, наприклад, «Клони» (кит.: 人造 人, 1997) про успіхи клонування.[4]

Творчість

Першою публікацією Ханя стало оповідання «Перший епізод» про китайського космонавта на Місяці, що було опубліковано в китайському часописі «Світ наукової фантастики» 1985 року.[5]

1991 року у тайваньському журналі «Міраж» (кит.: 幻象) вийшло його оповідання «Надгробки Всесвіту» (кит.: 宇宙墓碑), в КНР ця збірка була під забороною протягом десяти років, оскільки вважалася занадто песимістичною.[6] Забороненим лишається опубліковане в мережі оповідання «Моя батьківщина не мріє» (кит.: 我的祖国不做梦) [7], в якому авторитарна держава контролює своїх громадян за допомогою наркотичних препаратів і покращує їхню працю введенням до лунатичного стану.

1999 року він опублікував публіцистичну збірку «Маніфест уяви» (кит.: 想像力宣言), в якій критикував деспотизм, що не дозволяє людям вільно володіти своєю уявою.

Хань Сун відомий своєю антиамериканською позицією. 2000 року він видав роман «Подорож на Захід 2066 року» (кит.: 2066年之西行漫记, в якому зображений занепад і ізоляція Сполучених Штатів, тоді як Китай відіграє в світі панівну роль. За рік до трагедії 11 вересня Хань Сун описав руйнацію веж-близнюків Всесвітнього торгового центру внаслідок терористичних дій. 2011 року роман перевидано під назвою «Марс сяє над Америкою» (кит.: 火星照耀美国), що пародує назву роману Едгара Сноу «Червона зірка над Китаєм».[6][8]

Хань Сун з 2001 року є членом Спілки письменників Китаю[3] та Асоціації китайських письменників-фантастів.

Значна увага у творчості Хань Суна приділяється апокаліптичним наслідкам діяльності людства. Так, в романі «Червоний океан» (кит.: 红色海洋, 2004)" йдеться про світ, в якому внаслідок ядерної війни і екологічної катастрофи відбуваються такі кліматичні зміни, що генетично модифіковані люди змушені переселитися на океанське дно.

2010 року Хань Сун привернув увагу китайської науково-фантастичної спільноти своїм знаменитим романом «Метро» (кит.: 地铁), що складається з п'яти сюжетно пов'язаних повістей про пекінський метрополітен. У творі, де група китайських дослідників, чиї предки покинули Сонячну систему, повертається на Землю і вивчає китайську історію і культуру в тунелях підземки, метафорично зображені модернізаційні перегони Китаю, неконтрольований рух в майбутнє. Сам Хань Сун є прихильником особливого китайського шляху і не підтримує західноорієнтований напрямок розвитку країни. Як пише China Daily, Хан відчуває себе «вірним націоналістом в серці», але критично ставиться до бажання Китаю вестернізувати якнайшвидше, вважає «швидкий розвиток невідповідним основним азійським цінностям» і побоюється, що «прийняття китайцями чужорідної науки, технології та модернізації перетворить їх в монстрів».[6][8]

2016 року вийшла збірка оповідань Хань Суна «Перероблена цегла» (кит.: 再生砖), присвячена реконструкції районів, що постраждали від землетрусу у 2008 році у Сичуані.

31 травня 2018 року відбулась Друга церемонія нагородження китайською літературною премією Цзіндун (кит.: 第二届京东文学奖) на якій Хань Сун виграв премію в категорії «Наукова фантастика» за роман «Екзорцизм» (кит.: 驱魔, 2017).[9]

19-20 травня 2018 року під час Першого Азійсько-Тихоокеанського науково-фантастичного конвенту в Пекіні Хань Сун отримав премію «Гравітація» за найкращий роман «Екзорцизм», а також розділив з Чжоу Вень премію за найкраще оповідання «Увертюра до Свята весни»[10]

Нагороди і визнання

  • 1989 Премія «Галактика» (відмінна робота) «Закон неба» (кит.: 天道)[11]
  • 1995 Премія «Галактика» (друга премія) «Перетин без відповіді» (кит.: 没有答案的航程)[11]
  • 2002 Премія «Галактика» (вибір читачів) «Вода під небом» (кит.: 天下之水)[11]
  • 2005 Премія «Галактика» (вибір читачів) «В раю метро немає» (кит.: 天堂里没有地下铁)[11]
  • 2009 Премія «Галактика» (вибір читачів) «Вілла «Зелений Берег» (кит.: 绿岸山庄)[11]
  • 2010 Премія «Туманність» найкращому письменнику[12]
  • 2011 Премія «Туманність» за найкраще оповідання «Перероблена цегла» (кит.: 再生砖)[13]
  • 2013 Премія «Галактика» за найкраще оповідання «Вік старості» (кит.: 老年时代)[14]
  • 2014 Премія «Галактика» за найкращу науково-фантастичну книгу «Надгробки Всесвіту» (кит.: 宇宙墓碑)
  • 2017 Премія «Туманність» за найкращий роман «Екзорцизм» (кит.: 驱魔, 2017)[15]
  • 2018 Премія «Гравітація» за найкращий роман «Екзорцизм»
  • 2018 Премія «Гравітація» за найкраще оповідання «Увертюра до Свята весни» (кит.: 春节序曲, 2017)
  • 2018 Літературна премія Цзіндун в категорії «Наукова фантастика» за роман «Екзорцизм»

Вибрана бібліографія

Романи

  • 2000 «Марс сяє над Америкою: Подорож на Захід 2066» (кит.: 火星照耀美国 : 2066 年之西行漫记)
  • 2004 «Червоний океан» (кит.: 红色海洋)
  • 2010 «Метро» (кит.: 地铁)
  • 2010 «Соліст»  (кит.: 独唱者)
  • 2012 «Швидкісна залізниця» (кит.: 高铁)

Трилогія «Лікарня»:

  • 2016 «Лікарня» (кит.: 医院)
  • 2017 «Екзорцизм» (кит.: 驱魔)

Оповідання та повісті

  • 1991 «Надгробки Всесвіту» (кит.: 宙墓碑)
  • 1998 «Дві маленькі пташки» (кит.: 两只小鸟)
  • 2002 «Колесо Самсари» (кит.: 噶赞寺的转经筒)
  • 2001 «Водні люди» (кит.: 水栖人)
  • 2003 «Моя батьківщина не мріє» (кит.: 我的祖国不做梦)
  • 2003 «Велика стіна» (кит.: 长城)
  • 2003 «Аварія в метро» (кит.: 地铁惊变)
  • 2005 «Пасажири та Творці» (кит.: 乘客与创造者)
  • 2010 «Перероблена цегла» (кит.: 再生砖)
  • 2011 «Вся вода у світі»  (кит.: 天下之水)
  • 2011 «Земля пласка» (кит.: 世界是平的)
  • 2012 «Вік старості» (кит.: 老年时代)
  • 2013 «Фундаментальна природа Всесвіту» (кит.: 宇宙的本性)
  • 2015 «Перевірка безпеки» (кит.: 安买)
  • 2016 «Селінджер і корейці» (кит.: 塞林格與朝鮮人)
  • 2017 «Увертюра до Свята весни» (кит.: 春节序曲)

Примітки

  1. а б https://web.archive.org/web/20160304032755/http://www.timeoutbeijing.com/features/Books__Film/11075/Han-Song-interview.html
  2. Han Song interview (англ.). Time Out Beijing. 1 березня 2011. Архів оригіналу за 21 квітня 2014. [Архівовано 2016-03-04 у Wayback Machine.]
  3. а б в 韩松 (1965~). chinawriter.com.cn (кит.). Архів оригіналу за 12 серпня 2018. Процитовано 27 серпня 2018. [Архівовано 2018-08-12 у Wayback Machine.]
  4. 韩松 (科幻作家)/ Хань Сун (письменник-фантаст) (кит.). Baidu Baike. Процитовано 27 серпня 2018.
  5. Хань Сун (25 квітня 2018). 韩松:享受想象力的盛宴 (Хань Сун: Насолода святом фантастики). chinawriter.com.cn (кит.). Wenyi Daily. Процитовано 27 серпня 2018.
  6. а б в Chitralekha Basu (18 березня 2011). The future is now (англ.). China Daily. Архів оригіналу за 22 березня 2011.
  7. Хань Сун. 我的祖国不做梦 (Моя батьківщина не мріє)
  8. а б Clarissa Sebag-Montefiore (25 березня 2012). Cultural Exchange: Chinese science fiction's subversive politics (англ.). Los Angeles Times. Архів оригіналу за 10 березня 2017.
  9. 第二届京东文学奖获奖作品揭晓 / Оголошено переможців Другої літературної премії Цзіндун (кит.). Сіньхуа. 1 червня 2018. Архів оригіналу за 27 серпня 2018. [Архівовано 2018-08-27 у Wayback Machine.]
  10. Yang Yang (24 травня 2018). Han Song's sci-fi novel wins award (англ.). China Daily. Архів оригіналу за 24 травня 2018.
  11. а б в г д 历年科幻银河奖获奖名单 (Лауреати премії «Галактика») (кит.). 科幻世界 (Світ наукової фантастики). 15 жовтня 2012. Архів оригіналу за 22 січня 2013.
  12. Fang Yang (9 серпня 2010). Awards for Chinese-language science fictions announced (англ.). Xinhua. Архів оригіналу за 13 серпня 2018. [Архівовано 2016-03-03 у Wayback Machine.]
  13. Sci-fi writing awards given (англ.). China Daily. 17 листопада 2011. Архів оригіналу за 27 серпня 2018.
  14. 第25届中国科幻银河奖颁奖词 (25-та церемонія вручення премії «Галактика») (кит.). 科幻世界 (Світ наукової фантастики). 25 вересня 2014. Архів оригіналу за 4 березня 2017.
  15. Yang Yang (21 листопада 2017). Han Song's sci-fi novel wins top award (англ.). China Daily. Архів оригіналу за 14 серпня 2018.

Посилання

  • Summary Bibliography: Han Song (англ.). The Internet Speculative Fiction Database. Процитовано 27 серпня 2018.
  • Han Song (англ.). The Encyclopedia of Science Fiction. 11 серпня 2018. Процитовано 27 серпня 2018.
  • Han Song (translated by Ken Liu) (1 серпня 2015). Security Check (англ.). Clarkesworld Magazine. Процитовано 27 серпня 2018.
  • Han Song (translated by Ken Liu) (2016). Salinger and the Koreans (PDF) (англ.). Guggenheim Museum Publications. Процитовано 27 серпня 2018.
  • Han Song (2009). The Apex Book of World SF: Volume 1 / The Wheel of Samsara (англ.). Apex Publications. Процитовано 27 серпня 2018.