uk %D0%A5%D0%B0%D0%B2%D1%96 %D0%9D%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%80%D0%BE

	Хаві Наварро
Особисті дані
Повне ім'я	Франсіско Хав'єр; Вісенте Наварро
Народження	6 лютого 1974 (50 років)
	Валенсія, Іспанія
Зріст	182 см
Вага	75 кг
Громадянство	Іспанія
Позиція	захисник
Професіональні клуби*
Національна збірна
	* Ігри та голи за професіональні клуби; враховуються лише в національному чемпіонаті.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Наварро.

Хаві Наварро (ісп. Javi Navarro, нар. 6 лютого 1974, Валенсія) — колишній іспанський футболіст, що грав на позиції захисника.

Виступав, зокрема, за «Валенсію» та «Севілью», а також національну збірну Іспанії.

Клубна кар'єра

Вихованець «Валенсії», але зігравши за сезон 1993/94 лише чотири матчі у чемпіонаті в основній команді, влітку 1994 року відправився в оренду в «Логроньєс».

По завершенні сезону повернувся в «Валенсію», але за три роки так і не зумів закріпитися в команді, тим більше у 1997 році він отримав важку травму, яка майже на три роки залишила його без футболу^[3] і за першу команду «кажанів» він більше не грав.

У сезоні 2000/01 на правах оренди виступав за «Ельче», будучи одним з лідерів команди, і по закінченні оренди гравцем зацікавилась «Севілья», куди футболіст перейшов влітку 2001 року. Потрапивши в «Севілью», Хаві Наварро став справжнім лідером і капітаном команди, з якою двічі завоював Кубок УЄФА, ставав володарем Суперкубка УЄФА, а також Кубка і Суперкубка Іспанії. 2007 року Наварро отримав серйозну травму коліна^[4]^[5], через яку не виходив на поле протягом двох наступних років, після чого в травні 2009 року вирішив завершити ігрову кар'єру^[6].

Виступи за збірну

Був гравцем молодіжної збірної Іспанії, у складі якої став фіналістом молодіжного чемпіонату Європи 1996 року^[7].

Того ж року у складі олімпійської збірної брав участь у Олімпіаді 1996 року, де іспанці дійшли до чвертьфіналу, а Наварро зіграв у трьох матчах^[8].

15 листопада 2006 року у віці 32 років дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Іспанії в товариському матчі проти збірної Румунії (0:1), ставши третім найстарішим дебютантом за збірну після Ференца Пушкаша (34) і Вісенте Енгонги (32 і 11 місяців)^[9]^[10]. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала усього 2 роки, провів у формі головної команди країни 4 матчі.