Герб герцогів Лейнстер.Моріс ФітцДжеральд — лорд Ланстефан.Томас ФітцДжеральд — «Шовковий Томас».«Шовковий Томас» штурмує дублінський замок.Ірландія в 1500 році. Показана англійська королнія Пейл, володіння Джеральдинів та територія незалежних ірландських королівств.Прапор Святого Патріка.Замок Каррігафойл.Замок Кілкі.ІІ герцог Лейнстер.
Династія ФітцДжеральд (англ.FitzGerald dynasty, ірл. - Ríshliocht Mhic Gearailt, Clann Gearailt) — Фіцджеральди, Геральдіни, Джеральдіни, клан Геральт, Вік Геральт - аристократична династія Ірландії нормансько-валійського походження, ірландський клан. До цієї династії належали графи, пери, маркізи, лорди Ірландії, яким належали величезні земельні володіння в Ірландії, замки, міста і фортеці. Династія утвердилася в Ірландії після англо-норманського завоювання Ірландії 1169 року. Династія також носила назву Геральдини (Джеральдини). Земельні володіння Джеральдинів утворились в результаті завоювань земель ірландських кланів синами та онуками Джеральда ФітцВолтера Віндзора (біля 1075—1135). Джеральд був каштеляном норманського замку в Уельсі і є засновником династії. Приставка «фітц» походить від французького «fils» — сини. Тобто, назва династії — «Сини Геральда».
Джеральд мав дружину валлійку — Нест Ферх Ріс (вал. — Nest ferch Rhys) (біля 1085 — біля 1136) — від неї походять всі ФітцДжеральди. Вона була дочкою Ріса ап Теудура (вал. — Rhys ap Tewdwr) — останнього короля Дехейбарта (вал. — Deheubarth) — королівства в Уельсі. З королями Дехейбарта пов'язана династія Тюдорів — королів Англії. Отже ФітцДжеральди є родичами королів Англії з династії Тюдорів. У XIII ст. відокремилася гілка відома як Джеральди, яка у XIV осіла в Ланкаширі.
ФітцДжеральд Десмонд — барони Десмонд, потім графи Десмонд.
Засновником ірландських ліній династії ФітцДжеральдів був Моріс ФітцДжеральд — лорд Ланстефан, що згадується в рукописі «Expugnatio Hibernica», який був написаний племінником Моріса — Джеральдом Уельським в 1189 році. Там пишеться, що Моріс ФітцДжеральд був учасником англо-норманського завоювання Ірландії в 1169 році. Джеральдини змішалися з Ірландцями, перейняли їх звичаї та мову, більшість Джеральдинів не володіли іншою мовою крім Ірландської. Вони стали «ще більшими ірландцями, ніж самі ірландці» як писали і говорили про них. Джеральда ФітцДжеральда — ІІІ графа Десмонд (1335—1398) називали в Ірландії Геройд Ярла — він увійшов до фольклору та легенд Ірландії. У 1367 році він став головним суддею Ірландії. Він писав вірші ірландською мовою. Найвідоміший його вірш: «Mairg adeir olc ris na mnáibh» — «Не говори погано при жінках і дітях…»
Томас ФітцДжеральд (1454—1534) — ХІ граф Десмонд (дядько по батьківській лінії попередніх)
Джон Фіцджеральд (пом. 1536) — де-факто ХІІ граф Десмонд (брат попереднього, батьківській лінії внучатий племінник Джеймса ФітцДжеральда, де-юре ХІІ графа Десмонда)
Джеймс ФітцДжеральд (пом. 1540) — де-юре ХІІ граф Десмонд (онук Томаса ФітцДжеральда — ХІ графа Десмонд, внучатий племінник Джона ФітцДжеральда, де-факто ХІІ граф Десмонда)
Джеймс Фітцджеральд (пом. 1558) — XIV граф Десмонд (син Джона ФітцДжеральда, де-факто ХІІ графа Десмонда)
Джеральд ФітцДжеральд (біля 1533—1583) — XV граф Десмонд (син попереднього)
Джеймс ФітцТомас (пом. 1607) — XVI граф Десмон, призначений Х'ю О'Нілом під час війни за незалежність Ірландії, помер в Лондонському Тауері в 1607 році
Графи Десмонд (з 1329 року). Друга креація
Джеймс ФітцДжеральд (1571—1601) — І граф Десмонд (відомий як «Вежа графа Десмонда»)
Лорди Десіс
Джеральд ФітцДжеральд — ІІІ лорд Десіс
ФітцМоріс Керрі
Тісно пов'язані з баронами ФітцМоріс, а потім з рафами Керрі, споріднені з Петті-ФітцМоріс, маркізами Лансдаун. Походять від Джона Фітцджеральда — першого племінник барона Десмонда, Томаса ФітцМоріс — І барона Керрі, сина Моріса ФітцТомаса. Таким чином, вони являють собою бічну гілку роду ФітцДжеральд Десмонд.
Спадкові лицарі
Є три гілки спадкових лицарів, що виникли в родині ФітцДжеральд гілки Десмонд.
Лицар Керрі — Зелений Лицар — сер Адріан ФітцДжеральд — VI баронет Валенсії, XXIV лицар Керрі, мальтійська лицар, президент Ірландської асоціації Суверенного Військового Мальтійського ордена.
Лицар Глін — Чорний Лицар — рід вимер (з 2011 року)
Gearóid Iarla FitzGerald (1335—1398) Archived 11 October 2008 at the Wayback Machine.
Webb, Alfred. A Compendium of Irish Biography. Dublin: 1878.
Fox-Davies, Arthur Charles (1904) [1986]. The Art of Heraldry: An Encyclopædia of Armory. London: Bloomsbury Books. p. 485. ISBN 0-906223-34-2.
John O'Donovan, «The Descendants of the Last Earls of Desmond», Ulster Journal of Archaeology, Volume 6. 1858.
Walter fitz Otho at thePeerage.com
According to a study carried out by Enrico Faini of the University of Florence, there were about ten old aristocratic families who moved to Florence from 1000 and 1100: Amidei; Ardinghi; Brunelleschi; Buondelmonti; Caponsacchi; Donati; Fifanti; Gherardini of Montagliari; Guidi; Nerli; Porcelli; Scolari; Uberti; Visdomini. See: Jean-Claude Maire Vigueur and Andrea Zorzi («Il gruppo dirigente fiorentino nell'età consolare» n «Archivio Storico», CLXII (2004), p. 210.
«The earls of Kildare and their ancestors» by the Marquise of Kildare. Hodges, Smith & Co., Dublin 1858; «La leggenda dei tre Valdesani conquistatori dell'Irlanda», V. Uzielli, Firenze 1906. To see also: «I Gherardini ed il Castello di Montagliari» C. Corazzini, Firenze, 1898 and for a summary of the documentation available in the archives, see «Unpublished Gherardini documents» by Samuel Hayman
Sette, Corriere della Sera, 28 March 2014, n.13. Cover: «Kennedy, l'Italiano». Title of the article at page 28: "Dall'America a Firenze passando per l'Irlanda. Così andando a ritroso fino ai «figli di Gerald» abbiamo ritrovato Kennedy «l'italiano».
100 Most Common Irish Surnames, 1890
Geographical distribution of the name 'Fitzgerald' in the UK
U.S. Census 2000 [permanent dead link]
Webb, Alfred. A Compendium of Irish Biography. Dublin: 1878.
Moore, Thomas, The poetical works of Thomas Moore, including melodies, ballads, etc.. Philadelphia: 1835. p. 349
Hayes-McCoy, Gerard Anthony (1979). Pádraig Ó Snodaigh, ed. A history of Irish flags from earliest times. Dublin: Academy Press. p. 38. ISBN 0-906187-01-X.
.svg){kind=small}
