|
Філіпп Боулер
ЖиттєписМолоді рокиНародився 11 вересня 1899 року у Мюнхені в родині полковника. У 1912 році вступив до баварського кадетського корпусу. У липні 1916 року був випущений у сухопутні війська фанснюнкером. Брав участь у Першій світовій війні. У липні 1917 року отримав звання лейтенанта. За бойові досягнення був нагороджений «Залізним хрестом 2-го класу». У серпні 1917 року був демобілізований через поранення. У 1919—1920 роках послухав 4 семестри з філософії в Мюнхенському університеті[7] . У 1919 році — член націоналістичного німецького народного стрілецького й наступального союзу. Політична кар'єраУ 1921 році одним з перших вступив до НСДАП. З листопада 1921 року працював у газеті «Фелькішер Беобахтер». Від 1922 року — заступник головного керуючого справами НСДАП. У 1925—1935 роках імперський діловод партії. У 1932 опублікував біографію Адольфа Гітлера. У червні 1933 року був обраний депутатом Рейхстагу від Південної Вестфалії Від 1933 — уповноважений з питань культури у відомстві заступника фюрера по партії. Від вересня 1934 — поліцай-президент Мюнхена. З листопада 1934 року після створення Персональної канцелярії фюрера НСДАП був призначений її начальником, а також головою Комісії по захисту націонал-соціалістичної літератури. Від 1936 року — член Імперського сенату культури. У книзі «Геніальний Наполеон — сяюче світло комети» проводить паралель між Наполеоном та Гітлером. 1 вересня 1939 року Гітлер довірив йому відповідати за програму евтаназії, під час якої відбувалося знищення хворих на невиліковані хвороби. У травні 1945 після завершення війни здався в полон американським військам та разом зі співробітниками своєї канцелярії був перевезений до Дахау. 19 травня разом з жінкою закінчив життя самогубством. Нагороди
Твори
Примітки
Джерела
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
