Фіалка персиколиста

Фіалка персиколиста
Viola persicifolia

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
— Ембріофіти (Embryophyta)
— Судинні (Tracheophyta)
— Euphyllophyta
— Насінні (Spermatophyta)
— Покритонасінні (Magnoliophyta)
— Дводольні (Eudicots)
— Розиди (Rosids)
Порядок: Мальпігієцвіті (Malpighiales)
Родина: Фіалкові (Violaceae)
Рід: Фіалка (Viola)
Вид: Фіалка персиколиста
Біноміальна назва
Viola persicifolia
Schreb., 1771
Синоніми
Viola stagnina Kit. ex Schult.
Посилання
Вікісховище: Viola persicifolia
Віківиди: Viola persicifolia
EOL: 5746236
IPNI: 869295-1
NCBI: 502524

Фіалка персиколиста[1], фіалка ставкова[2][1] або фіялка персиколиста[3] (Viola persicifolia) — вид трав'янистих рослин родини фіалкові (Violaceae), поширений у більшій частині Європи й у Західному Сибіру.

Опис

Багаторічна рослина 10–30 см заввишки. Прилистки середніх стеблових листків коротше черешків, а верхніх — майже рівні черешкам. Листки видовжено-ланцетні, майже голі або знизу по жилах запушені короткими щетинками. Квітки блідо-лілові, 9–17 мм в діаметрі[2].

Поширення

Європа: Білорусь, Болгарія, Естонія, Латвія, Литва, Молдова, Росія, Україна, Австрія, Бельгія, Чехія, Словаччина, Німеччина, Угорщина, Люксембург, Нідерланди, Польща, Швейцарія, Данія, Фінляндія, Ірландія, Норвегія, Велика Британія, Словенія, Сербія, Боснія-Герцеговина, Італія, Румунія, Франція, Іспанія; Азія: Західний Сибір[4][5].

В Україні зростає на вологих луках, узліссях — в Закарпатті, Карпатах, Поліссі та Лісостепу[2]. Входить у переліки видів, які перебувають під загрозою зникнення на територіях Дніпропетровської, Житомирської, Київської, Львівської областей і м. Києва[1].

Див. також

Джерела

  1. ↑ а б в Андрієнко Т. Л., Перегрим М. М. (уклад.). Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання). — Київ : Альтерпрес, 2012. — 148 с. — ISBN 978-966-542-512-0.
  2. ↑ а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 105. (рос.)(укр.)
  3. ↑ Viola persicifolia // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  4. ↑ The Euro+Med PlantBase. Процитовано 06.04.2018. (англ.)
  5. ↑ Germplasm Resources Information Network (GRIN). Процитовано 06.04.2018. (англ.)


Гібіскус Це незавершена стаття про квіткові рослини.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.