Фусянь (озеро)

Фусянь
24°30′08″ пн. ш. 102°53′20″ сх. д. / 24.50225° пн. ш. 102.88888888889° сх. д. / 24.50225; 102.88888888889
Розташування
Країна  КНР
Геологічні дані
Розміри
Площа поверхні 211 км²
Висота 1721 м
Глибина макс. 155 м
Довжина 30 км
Ширина 11,5 км
Об'єм 18 900 кубічний гектометр
Вода
Басейн
Площа басейну 675 км²
Країни басейну КНР
Інше
Geonames 1810876
Фусянь (озеро). Карта розташування: Китайська Народна Республіка
Фусянь (озеро)
Фусянь (озеро) (Китайська Народна Республіка)
Мапа

CMNS: Фусянь у Вікісховищі

Озеро Фусянь — озеро в префектурі Юйсі провінції Юньнань на півдні КНР. Охоплює площу 212 км². Озеро посідає третє місце за величиною в провінції Юньнань, після озер Дянь та Ерхай. Також це найглибше озеро в провінції — найбільша глибина сягає 155 метрів. Це також третє за глибиною прісноводне озеро в Китаї, після озер Тяньчі та Канас.

Флора і фауна

Озеро Фусянь відоме своєю унікальною фауною, включаючи багато ендемічних видів. Однак його відносна ізольованість робить його вразливим до біологічних інвазій та забруднення.[1][2]

В озері живе 24 місцевих видів та підвидів риб, включаючи 11 ендеміків. Ситуація для більшості з них є нестабільною, оскільки на них негативно вплинули численні інтродукції екзотичних видів риб (26 видів), погіршення середовища існування, забруднення води та надмірний вилов.[3] Всі ендемічні риби належать до родини коропових.[4]

Ендемічні риби
Види Оцінка МСОП Примітки
Poropuntius chonglingchungi Критично зникаючий Можливо, вимерлий (востаннє бачений у 1990-х)[5]
Cyprinus fuxianensis Критично зникаючий Можливо, вимерлий (востаннє бачений у 1990-х)
Schizothorax lepidothorax Під загрозою зникнення Можливо, вимерлий (востаннє бачений у 1990-х)
Sinocyclocheilus tingi Під загрозою зникнення Все ще виживає, але сильний спад
Tor yunnanensis Під загрозою зникнення Можливо, вимерлий (востаннє бачений у 1990-х)
Anabarilius grahami Не оцінюється Досі виживає, але близький до зникнення[2]
Discogobio longibarbatus Не оцінюється Можливо, вимерлий (востаннє бачений у 1990-х)
Percocypris regani Не оцінюється Досі виживає.[6]
Triplophysa fuxianensis Не оцінюється Досі виживає
Yunnanilus chuia Не оцінюється Можливо, вимерлий (востаннє бачений у 1990-х)
Yunnanilus obtusirostrisa Не оцінюється Можливо, вимерлий (востаннє бачений у 1990-х)

Гриб Dyrithiopsis lakefuxianensis росте на затопленій деревині також ендеміком.[7]

Кілька рідкісних гідрофітів зникли з озера.[5]

Доісторичне членистоноге Fuxianhuia protensa названа на честь озера, де воно було відкрите в 1987 році.

Загублене місто

У 2001 році повідомлялося, що під озером виявлено глиняний посуд та кам'яну кладку площею приблизно 2,4–2,7 км². Радіовуглецеве датування підтвердило вік міста 1750 років, або приблизно 257 р. н. е. Вважається, що руїни належать стародавньому королівству Дянь, і сповзли в озеро під час землетрусу.[8][9]

Примітки

  1. Cui, Y. D.; Liu, X. Q.; Wang, H. Z. (2008). Macrozoobenthic community of Fuxian Lake, the deepest lake of southwest China. Limnologica - Ecology and Management of Inland Waters. 38 (2): 116—125. doi:10.1016/j.limno.2007.10.003.
  2. а б Qin, J.; Xu, J.; Xie, P. (2007). Diet overlap between the endemic fish Anabarilius grahami (Cyprinidae) and the exotic noodlefish Neosalanx taihuensis (Salangidae) in Lake Fuxian, China. Journal of Freshwater Ecology. 22 (3): 365—370. doi:10.1080/02705060.2007.9664165.
  3. Yang, J.X. and Y.R. Chen, editors (1995).
  4. Freshwater Ecoregions of the World: Yunnan Lakes. [Архівовано 2017-01-16 у Wayback Machine.]
  5. а б Wang, Wang, Li, Du, Yang, Lassoie, and Hassan (2013).
  6. Wang, Yang, and Chen (2013).
  7. Jeewon, R.; L. Cai; E. C. Y Liew; K. Q Zhang; K. D Hyde (1 вересня 2003). Dyrithiopsis lakefuxianensis gen. et sp. nov. from Fuxian Lake, Yunnan, China, and notes on the taxonomic confusion surrounding Dyrithium. Mycologia. 95 (5): 911—920. doi:10.2307/3762019. JSTOR 3762019. PMID 21148998. {{cite journal}}: |hdl-access= вимагає |hdl= (довідка)
  8. Ancient Buildings Found in Fuxian Lake. 4 червня 2001. Процитовано 20 серпня 2010.
  9. Mysterious Fuxian Lake's secrets told. Процитовано 20 серпня 2010.