Фурса Наталка В'ячеславівна
Наталка В'ячеславівна Фурса (нар. 15 жовтня 1964 року в м. Полтава) — українська поетеса, прозаїк, членкиня Національної спілки письменників України, Національної спілки журналістів України та Асоціації українських письменників. БіографіяНародилася місті Полтава. Раннє дитинство минуло в с. Більмачівка на Чернігівщині[1]. з 1972 року сім'я перебралася на Полтавщину, у селище Ромодан Миргородського району. Друкуватися почала з 14 років, будучи членкинею літературного об'єднання "Любисток" при редакції миргородської газети "Прапор перемоги". 1981 році закінчила із золотою медаллю[2] Ромоданівську середню школу на Миргородщині та факультет журналістики Київського державного університету імені Тараса Григоровича Шевченка (1986). Довгий час працювала за фахом у засобах масової інформації (кореспондентом), редактором у видавництвах, зокрема, в Яготинському історичному музеї, завідувачкою відділу радіомовлення яготинської районної газети, молодшим науковим співробітником Яготинського державного історичного музею (Київська область), після переїзду до Києва працювала журналістом у Прес-центрі Митного Комітету України, у редакціях різних видань та редактором у видавництвах Києва, згодом – Полтави, куди перебралася в грудні 1996 року. Працює власкором по Полтавській області всеукраїнської газети “Киевские новости”, згодом, після закриття цього видання, - у полтавських редакціях, зокрема кореспондентом і відповідальним секретарем газети "Вечірня Полтава", головним редактором видавництва "Полтавський літератор", літредактором у видавництві Полтавської аграрної академії "Терра", літконсультантом Полтавської обласної організації Національної спілки письменників України (з 1996), літературним редактором газети "Відомості Полтавської єпархії" (2002-2008), редактором видавничого відділу Полтавського університету споживчої кооперації України (2008-2011). Тривалий час паралельно працювала в шоу- бізнесі (як автор пісень, сценарист, літредактор низки програм полтавського творчого центру "Арсенал"). Результатом цієї творчої діяльності стало впорядкування, редагування та часткове авторство трьох пісенників, виданих у Полтаві 2006, 2007 та 2009: "Лицарське братство" (альбом сучасної української військової пісні), "Вартові безпеки" (альбом сучасної української міліцейської пісні) та "Захисник України". Кілька років письменниця вела літстудію "Полтавські джерела" при Полтавській обласній організації Національної спілки письменників України. Редактор та впорядник альманаху молодих поетів Полтави "Болотні вогні" (Полтава, 2002; Київ, 2004) і збірника "Біла альтанка" (Полтава, 2007). 1997 року член Національної спілки письменників України, Національної спілки журналістів України, Полтавської спілки літераторів та Асоціації українських письменників (2001)[3]. З 2011 року проживає у селищі Ромодан на Миргородщині. Вірші друкувалися в районній, обласній та всеукраїнській періодиці, в часописах: «Вітчизна», «Дніпро», «Сільські обрії», «Рідний край», «Криниця», «Згар»; в альманасі «Вітрила–82» (Київ, 1982), в навчальному посібнику «Література рідного краю» (Миргород, 1999), в антології поезії полтавських літераторів ХХ століття «Калинове гроно» (Полтава-Кременчук, 2004). Книги
Публікації в періодиці, журналах та антологіях
Відзнаки
Література про життя і творчість
Посилання
|