|
Фтивазид
Фтивази́д — синтетичний протитуберкульозний засіб для прийому всередину, що є похідним гідразиду ізонікотинової кислоти. Фармакологічні властивостіФтивазид — синтетичний протитуберкульозний препарат, що є похідним ізонікотинової кислоти. Препарат має бактерицидну дію, що зумовлена порушенням синтезу міколієвих кислот, синтезу фосфоліпідів та синтезу ДНК і РНК. Фтивазид має вибіркову дію до туберкульозної палички, до інших мікроорганізмів препарат неактивний. Застосовується виключно в складі комплексної терапії у зв'язку з швидким розвитком стійкості мікобактерій до препарату при монотерапії. ФармакокінетикаФтивазид швидко всмоктується при прийомі всередину, максимальна концентрація в крові досягається протягом 1-2 годин. Препарат створює високі концентрації в більшості тканин та рідин організму. Фтивазид проходить через гематоенцефалічний бар'єр[1]. Препарат проходить через плацентарний бар'єр та виділяється в грудне молоко. Метаболізується фтивазид в печінці. Виділяється препарат з організму переважно з сечею у вигляді активних метаболітів, частково виводиться з калом. Період напіввиведення складає 2-5 годин, при нирковій недостатності цей час може збільшуватись. Показання до застосуванняФтивазид застосовуються при активному туберкульозі усіх форм у складі комплексної терапії. Фтивазид є менш токсичним, ніж ізоніазид, і побічні ефекти при його застосуванні спостерігають рідше[1]. При застосуванні фтивазиду можливі наступні побічні ефекти[2][3]:
ПротипоказиФтивазид протипоказаний при стенокардії, вадах серця, захворюваннях нирок нетуберкульозної природи з нирковою недостатністю, при підвищеній чутливості до препарату, алкоголізмі, психічних захворюваннях, під час годування грудьми. З обережністю застосовують при вагітності. Форми випускуФтивазид випускається у вигляді таблеток по 0,1, 0,3 та 0,5 г.[4] Примітки
Література
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
