|
Фрідріх Карл Шмідт
Фрідріх Карл Шмідт (нім. Friedrich Karl Schmidt або Федір Богданович (Фрідріх Карл) Шмідт; 27 січня 1832 — 21 листопада 1908 — балтійсько-німецький, російський геолог, ботанік та палеонтолог. Він вважається засновником естонської геології.[4] ЖиттєписУ 1852 закінчив курс кандидатом у Дерптському університеті. Спочатку займався ботанікою та у 1855 році отримав ступінь магістра цієї науки, але згодом зацікавився іншою галуззю природознавства та присвятив свою наукову діяльність геологічному і палеонтологічному вивченню силурійскіх утворень Прибалтійського краю, найкращим знавцем яких він вважався на той час. З 1856 до 1859 року Шмідт служив помічником директора Дерптського ботанічного саду. У 1859, зарекомендувавши себе цілим рядом наукових робіт, він був запрошений Імператорським російським географічним товариством, як геолог і ботанік, керівником фізичного відділу Амурської-Сахалінської експедиції у Амурський край та на острів Сахалін, де і працював у 1859–1862 роках. У результаті експедиції знайдена викопна юрська флора Амурської області та відкриті крейдяні та третинні відкладення на Сахаліні. Разом з П. П. Гленом та А. Д. Брилкіним вивчав флору Сахаліну, дав перший опис рослинного світу та геологічної будови острова. Шмідт запропонував поділ Сахаліну на дві фізико-географічні та рослинні області: північно-східну і південно-західну. Склав першу геологічну карту затоки Петра Великого. За роботу на Далекому Сході Російське географічне товариство нагородило Шмідта золотою медаллю. У 1866 був відправлений Академією наук у нову експедицію в пониззя річки Єнісей для дослідження знайденого там трупа мамонта. У 1872 обраний ад'юнктом, а у 1874 році академіком Імператорської академії наук[5], безперервно продовжуючи працювати над вивченням фауни силурійської системи, особливо трилобітів, над дослідженням льодовикових утворень Прибалтійського краю та над розробкою сибірських колекцій, що доставляються російськими науковими експедиціями, та брав активну участь у діяльності петербурзьких вчених товариств та товариств Прибалтійського краю, у більшості яких він перебував почесним членом. У 1873–1900 був директором Мінералогічного музею Петербурзької Академії наук. Названі на честь Фрідріха Карла ШмідтаІменем Шмідта названі півострів на Сахаліні, гора біля Норильська у Красноярському краї та вулкан на Камчатці; гори на північному сході острова Котельного у архіпелазі Новосибірські острови (назвав Е. В. Толль у 1902 році); гора (Фрідріха) на острові Західний Шпіцберген; мис на півострові Сланцевий у затоці Чернишова на узбережжі Таймиру (назвав Е. В. Толль у 1901 році). Едуард Людвигович Регель назвав на його честь один з видів берези, знайдений ним у Примор'ї, — Береза Шмідта (Betula schmidtii). Окремі публікації
Примітки
Посилання
Джерела
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
