|
Фріденталь Михайло Борисович
Михайло Борисович (Меєр-Хацк чи Мойсей Борохович) Фріденталь (1868[1], у інших джерелах 1849[2], Полтава — 1935, Харків) — полтавський фотохудожник кінця XIX / початку XX ст., учень та сподвижник Йосипа Хмелевського. Біографія.jpg) Меєр-Хацк Борохович Фріденталь народився у Полтаві біля 1868 року[1] у бідній єврейській родині. Навчався у гімназії, з 1882 року[1] у фельдшерській школі, в якій подружився з Григорієм Коваленком, але через брак грошей не зміг їх закінчити. Приблизно з 1885 року працював помічником Йосифа Хмелевського у фотоательє, яке було на той час одним з найкращих у Російській імперії. Ательє працювало у Полтаві на вул. Олександрівській у буд. № 30. У 1896 році відкрив власне ательє на Мало-Петровській вул., 26, на 2-му поверсі будинку Подземського[3] На його візитівці та паспарту було зазначено: «Фотографія М. Б. Фриденталя в Полтавѣ. Мало-Петровская улица, домъ Подзѣмскаго»[4]. Приміщення під фотоательє було заплановано ще на початку будівництва будинку Подземського. Це був великий павільйон зі скляним дахом і північної стіною. Зовні повз весь павільйон проходив вузький балкончик, де на спеціальних поличках виставлялися рамки з негативами, накладеними на фотопапір - для друку знімків при денному освітленні. У павільйоні був набір полотен для фону (пейзажі тощо), багато справжніх і бутафорських меблів. До скляної стіни кріпилися горизонтальні білі і сині завіси, які зсувалися і розсувалися для створення т.зв. «рембрандтівского» освітлення[en]. Такі ж фіранки були і на стелі. Згідно з довідником Попова, ательє існувало у 1886-1915 роках.[5] Після 1917-го Фріденталь працював без помічників, а з 1925-го став, як і всі інші фотографи, членом «Полтавського товариства кустарів і ремісників-одинаків, що не експлуатують чужої праці». У 1931 р., коли всі фотоательє стали державними, Фріденталь їде до Харкова, де і помер у 1935 році ... ФотографіїАтельє М. Б. Фріденталя спеціалізувалося на виготовленні салонних портретів, водночас, на відміну від інших фотографів Полтави, вагоме місце у діяльності художника займала документальна фотографія. Чимало світлин М. Фріденталь присвятив знаковим подіям які відбувалися в життя Полтавської губернії тих років. Серед таких, зокрема — святкування 200- річчя Полтавської битви й відкриття пам’ятника полковнику О. С. Келіну (1909), гастролі драматичної трупи Д. І. Басманова у Полтавському театрі (1913). Фотографія, завдяки якій М. Б. Фріденталь нині став чи не найвідомішим фотографом Полтави початку XX століття — встановлення погруддя Іванові Котляревському у Полтаві 1903 року. Він виявився єдиним, хто увічнив у світлині цю подію виняткового національного значення – єднання навколо постаті основоположника української літератури національної культурної еліти.  Цій світлині Михайла Фріденталя була присвячена ретроспективна виставка в Полтавському краєзнавчому музеї «Історія однієї фотографії», яка діяла з 30 липня по 10 жовтня 2013 року[6]. Це був міжмузейний виставковий проект: виставка об’єднала рідкісні музейні експонати з фондових колекцій трьох провідних музеїв міста – Полтавського краєзнавчого, Полтавського художнього (Галереї мистецтв) імені Миколи Ярошенка та Полтавського літературно-меморіального музею Івана Котляревського. Джерела
Примітки
|
||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
