Франческо Даміані

Франческо Даміані
Загальна інформація
ГромадянствоІталія Італія
Народження4 жовтня 1958(1958-10-04) (66 років)
Баньякавалло
Вагова категоріяважка
надважка
Стійкаортодокс
Зріст190
Професіональна кар'єра
Перший бій5 січня 1985
Останній бій23 квітня 1993
Боїв32
Перемог30
Перемог нокаутом24
Поразок2
Спортивні медалі
Представник Італія Італія
Бокс
Олімпійські ігри
Срібло Лос-Анджелес 1984 понад 91 кг
Чемпіонат світу
Срібло Мюнхен 1982 понад 91 кг
Чемпіонат Європи
Золото Тампере 1981 понад 91 кг
Золото Варна 1983 понад 91 кг
Кубок світу з боксу
Золото Рим 1983 понад 91 кг
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Даміані.

Франче́ско Даміа́ні (італ. Francesco Damiani; 4 жовтня 1958) — італійський професійний боксер, призер Олімпійських ігор, призер чемпіонату світу та чемпіон Європи серед аматорів, чемпіон світу за версією WBO (1989—1991) та чемпіон Європи за версією EBU (1987—1988) у важкій вазі.

Аматорська кар'єра

На Середземноморських іграх 1979 завоював бронзову медаль в категорії понад 81 кг.

На Олімпійських іграх 1980 переміг Теодора Пірьола (Румунія) і програв Петру Заєву (СРСР).

На чемпіонаті Європи 1981 у новоствореній категорії понад 91 кг став чемпіоном.

На чемпіонаті світу 1982 завоював срібну медаль.

На чемпіонаті Європи 1983 став чемпіоном.

  • У чвертьфіналі переміг Іштвана Леваї (Угорщина) — 5-0
  • У півфіналі переміг Петара Стоіменова (Болгарія) — 5-0
  • У фіналі був оголошений переможцем без бою проти Уллі Кадена (НДР)

На Кубку світу 1983 став переможцем.

  • У чвертьфіналі переміг Вільяма Ісангура (Танзанія) — 5-0
  • У півфіналі переміг Уллі Кадена (НДР) — 5-0
  • У фіналі переміг Крейга Пейна (США) — 4-1

На Олімпійських іграх 1984 завоював срібну медаль.

  • У чвертьфіналі переміг Вільяма Ісангура (Танзанія) — RSC 2
  • У півфіналі переміг Роберта Веллса (Велика Британія) — RSC 3
  • У фіналі програв Тайреллу Біггсу (США) — 1-4

Професіональна кар'єра

Відразу після Олімпіади перейшов до професійного боксу. Не знав поразок у двадцяти семи боях поспіль.

9 жовтня 1987 року відібрав титул чемпіона Європи за версією EBU у важкій вазі у шведа Андерса Еклунда. Провів два успішних захисти титулу.

29 жовтня 1988 року взяв реванш за дві поразки в аматорах у Тайрелла Біггса (США), нокаутувавши його в п'ятому раунді.

6 травня 1989 року в бою проти Джонні дю Плуя (ПАР) завоював інагураційний титул WBO у важкій вазі. Здобувши три перемоги, одна з яких була захистом титулу, 11 січня 1991 року втратив звання чемпіона, програвши нокаутом Рею Мерсеру (США).

Посилання