uk %D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86 %D0%A8%D1%82%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%85%D0%BD%D0%B5%D1%80

Систематик живої природи
Систематик живої природи
Дослідник, який окреслив низку зоологічних таксонів. Назви цих таксонів для вказівки авторства супроводжують позначенням «Steindachner».;	; Сторінка на Віківидах
	; Сторінка на Віківидах

Франц Штейндахнер
Франц Штейндахнер
нім. Franz Steindachner
Народився	11 листопада 1834; Вена
Помер	10 грудня 1919 (85 років); Вена
Країна	Civil ensign of Austria-Hungary (1869-1918).svg\|border
Діяльність	зоолог, іхтіолог, мандрівник-дослідник, герпетолог, натураліст
Alma mater	Віденський університет
Галузь	зоологія, іхтіологія і герпетологія
Заклад	Гарвардський університет
Посада	директор музеюd
Членство	Леопольдина; Зоологічне товариство Лондонаd
	Франц Штейндахнер у Вікісховищі

Франц Штейндахнер (нім. Franz Steindachner) — австрійський зоолог.

Біографія

Перш ніж звернутися у 1856 році до природничих наук, Штейндахнер вивчав право у Відні. Спочатку він займався викопними рибами. За свої видатні праці в 1860 році йому було доручено очолити колекцію риб Музею природознавства у Відні. У наступному році, після відходу Леопольда Фітцінгера, він також прийняв колекцію земноводних і плазунів.

Перші подорожі привели Штейндахнера в Іспанію, Португалію, на Канарські острови і в Сенегал.

З 1859 по 1868 роки Штейндахнер опублікував 55 праць з іхтіології, що склало в цілому майже 900 сторінок, і став за короткий час одним з найвидатніших іхтіологів. У 1890-х роках він очолив Австро-Угорську глибоководну експедицію в східній частині Середземного, в Адріатичному і Червоному морях.

Епоніми

Рід риб Steindachneridion (родина Pimelodidae) і родина риб штейндахнерівські (Steindachneriidae) названі на його честь. Також на його честь отримала назву черепаха Palea steindachneri^[2].

Праці

Die Süßwasserfische des südöstlichen Brasilien, Wien 1877
Über drei neue Characinen und drei Siluroiden aus dem Stromgebiete des Amazonas innerhalb Brasilien, Wien 1908.
Beiträge zur Kenntnis der Flussfische Südamerikas, Wien 1915

Примітки

↑ ^а ^б ^в Чеська національна авторитетна база даних
d:Track:Q13550863
↑ Beolens B, Watkins M, Grayson M (2011) The Eponym Dictionary of Reptiles. Baltimore: Johns Hopkins University Press. 296 pp. ISBN 978-1-4214-0135-5. (Palea steindachneri, p. 252).(англ.)

Література

Штейндахнер, Франц // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Paul Kähsbauer: Intendant Dr. Franz Steindachner, sein Leben und Werk. Annalen des Naturhistorischen Museums Wien, Bd. 63, 1959 (нім.)
V. Stagl: Steindachner Franz. In: Österreichisches Biographisches Lexikon 1815—1950 (ÖBL). Band 13, Verlag der Österreichischen Akademie der Wissenschaften, Wien 1957—2005, S. 164 (нім.)

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q856638_citetype_Q1982918_citetype_Q36524"_data-entity-id="Q13550863">Чеська_національна_авторитетна_база_даних<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q13550863]]</div>-1] а ^б ^в Чеська національна авторитетна база даних
d:Track:Q13550863

[Beolens2011-2] Beolens B, Watkins M, Grayson M (2011) The Eponym Dictionary of Reptiles. Baltimore: Johns Hopkins University Press. 296 pp. ISBN 978-1-4214-0135-5. (Palea steindachneri, p. 252).(англ.)

[1]

[2]