Франциск II (герцог Лотарингії)

Франциск II
фр. François II de Lorraine
Король Неаполя
1624 — 1632
Попередник: Генріх II
Наступник: Карл IV
Король Сицилії
1624 — 1632
Попередник: Генріх II
Наступник: Карл IV
Прапор
Прапор
 Король Єрусалиму
1624 — 1632
Попередник: Генріх II
Наступник: Карл IV
Король Угорщини
1624 — 1632
Попередник: Генріх II
Наступник: Карл IV
Прапор
Прапор
 Герцог Лотарингії
1624 — 1632
Попередник: Генріх II
Наступник: Карл IV
 
Народження: 27 лютого 1572[1]
Нансі, Лотаринзьке герцогство[1]
Смерть: 14 жовтня 1632(1632-10-14)[1][2][3] (60 років)
Бадонвіль[1]
Країна:  Франція
Релігія: Християнство (Католицтво)
Рід: Лотаринзький дім[1]
Батько: Карл III (герцог Лотарингії)[4]
Мати: Клод Валуа[1]
Шлюб: Крістіна Сальмська[1]
Діти: Карл IV (герцог Лотарингії)[4], Ніколя II Франциск[4], Маргарита Лотаринзькаd[4], Henrietta of Lorrained[4], Henri de Lorrained[2] і Christine de Lorrained[2]

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Франци́ск (Франц) II (фр. François II de Lorraine; нім. Franz II.; 27 лютого 1572 — 14 жовтня 1632) — герцог Лотарингії і Бара з 25 листопада до 1 грудня 1625 року.

Життєпис

Походив з Другого Водемонського або Третього Лотаринзького дому. Третій син Карла III, герцога Лотарингії і Бара, та Клод Валуа. Народився 1572 року в Нансі. Невдовзі отримав графство Водемон.

У 1594 році призначається повноважним представником батька в герцогстві Лотаринзькому на час відсутності батька. У тому ж році став намісником Генріха IV, короля Франції в Тулі і Вердені. Намагався одружитися з Марією Медічі, проте марно. 1597 року пошлюбив представницю знатного роду фон Зальм.

У 1606 році виконував дипломатичне доручення батька в Англії. Після смерті Карла III в 1608 році владу в Лотарингії й Барі успадкував Генріх II — старший брат Франциска. Останній зберігав вірність та гарні стосунки з братом, доки той не забажав передати трон своїй доньці Ніколь. В результаті Франциск де Водемон залишив Лотарингію, перебравшись до графства Зальм. Невдовзі перейшов на службу до імператорської армії. Брав участь у першому етапі Тридцятирічної війни. Зрештою було домовлено про шлюб сина Франциска — Карла з Ніколь, що відбувся 1621 року. Натомість донька Франциска вийшла заміж за Людовика де Гіза, фаворита Генріха II.

В 1624 році після смерті Генріха II було оголошено його заповіт, за яким Ніколь повинна була стати правлячою герцогинею, а її чоловік Карл герцогом-консортом. Франциск, бажаючи передати трон синові, висунув свої претензії на Лотарингію. Для розгляду справи 1625 року зібралися Штати Лотарингії, які визнали Франциска герцогом Лотаринзьким і Барським. Отримавши трон, він оплатив свої борги з державної скарбниці герцогства і через 5 днів зрікся на користь сина.

Сам залишився графом де Водемон і Зальм, присвятивши їм увесь час. В 1627 році помирає його дружина. Помер 1632 року у своєму замку Баденвайлер.

Родина

Дружина — Христина, донька графа Пауля цу Зальм-Баденвайлер.

Діти:

  • Генріх (1602—1611) — маркіз д'Аттоншатель
  • Карл (1604—1675) — герцог Лотарингії
  • Генрієтта (1605—1660), дружина: 1) Людовика де Гіза, барона д'Ансервіля, принца Ліксгайм; 2) Карло Гуаско де Саллеріо; 3) Джузеппе Франческо Грімальді
  • Ніколя Франсуа (1609—1670) — герцог Лотарингії
  • Маргарита (1615—1672) — дружина принца Гастона Орлеанського, сина Генріха IV
  • Христина (1621—1622) 

Примітки

  1. ↑ а б в г д е ж http://genealogy.euweb.cz/lorraine/lorraine4.html
  2. ↑ а б в Lundy D. R. The Peerage
  3. ↑ Pas L. v. Genealogics — 2003.
  4. ↑ а б в г д http://genealogy.euweb.cz/lorraine/lorraine5.html

Джерела

  • Alexandre Martin, Le Pays Barrois, Géographie et Histoire, les Éditions du Bastion 1984
  • Henry Bogdan, La Lorraine des ducs, sept siècles d'histoire, Perrin, 2005 (ISBN 2-262-02113-9)