Франсуаза Жільо

Франсуаза Жільо
фр. Françoise Gilot
При народженніфр. Marie-Françoise Gilot[1][2]
Народження26 листопада 1921(1921-11-26)[3][4][…]
Неї-сюр-Сен, Сена[d], Франція[1][2]
Смерть6 червня 2023(2023-06-06)[6][1] (101 рік)
 Мангеттен, Нью-Йорк, США[6][1]
Країна Франція[7]
 США[8]
НавчанняНаціональна вища школа красних мистецтв, Кембриджський університет, Паризький університет, Паризький інститут Лондонського університетуd і Академія Жуліана
Діяльністьхудожниця, модель, ілюстраторка, художня критикиня, письменниця, візуальна мисткиня
ВчительJean Souverbied і Пабло Пікассо
ЧленКолеж патафізики
У шлюбі зLuc Simond, Джонас Солк і Пабло Пікассо[9]
ДітиПалома Пікассо[10] і Клод Пікассо
Роботи в колекціїНаціональна галерея мистецтв, Музей сучасного мистецтва (Нью-Йорк), Національна галерея Вікторії і Клівлендський музей мистецтв
Нагороди
Сайтfrancoisegilot.com
CMNS: Франсуаза Жільо у Вікісховищі

Марі́ Франсуа́за Жільо́ (фр. Marie Françoise Gilot; 26 листопада 1921(19211126), Нейї-сюр-Сен, Франція — 6 червня 2023, Нью-Йорк) — французька художниця (графікеса, ілюстраторка), художня критикиня, мемуаристка, модель («муза») Пабло Пікассо. Авторка автобіографії «Моє життя з Пікассо» (1964) про події 1943—53 років та особистість Пікассо, публікації якої він активно перешкоджав.

Біографія

Мати Мадлен Рено (1898—1985) була талановитою художницею. Батько Еміль Жільо (1889—1957) був успішним підприємцем, мав авторитарну натуру, готував дочку до юриспруденції. Однак у жорстокому протистоянні з ним Франсуаза виборола право займатися живописом. Навчалась у Національній вищій школі красних мистецтв, Кембриджському університеті, Паризькому університеті та Паризькому інституті Лондонського університету.

У 1943 році знайомиться зі старшим на 40 років Пабло Пікассо, який переживав роман з Дорою Маар. У 1948 році починає жити з Пікассо у Валлорісі на півдні Франції. Народжує Клода (*1947) і Палому (*1949, відома ювелірка). Через непросту вдачу Пікассо та його постійні зради змушена забрати дітей і переїхати у 1953 році.

У 1955 році Франсуаза Жільо пошлюбила художника Люка Симона. У 1956 році народила доньку Орелію. Розлучилась у 1962 році за взаємною згодою. У 1970 році Франсуаза Жільо одружилася з вірусологом Джонасом Солком.

Творчість

Франсуаза Жільо починала працювати в абстракціоністській манері, що згодом набула структуралістські мотиви. Також займалась графікою, літографією й акватинтою.

У 1938 році Франсуаза Жільо відкрила у Парижі першу майстерню в будинку своєї бабусі Анни Рено. У 1943 році в окупованій нацистами французькій столиці 22-річна художниця влаштувала першу виставку своїх робіт, яку зустріли схвально.

Жільо отримувала пропозиції написати мемуари про спільне життя з Пікассо. Пікассо всіляко перешкоджав їхній публікації і програв три судових процеси поспіль. Мемуари описують не тільки творчість Пікассо, але й його складні відносини з жінками. Після виходу книги Жільо Пікассо обірвав стосунки зі своїми дітьми від Франсуази Жільо.

У 1990 році Франсуаза Жільо була нагороджена Орденом Почесного легіону[11].

Дочка мисткині Палома Пікассо посприяла висвітленню внеску Франсуази Жільо, який за життя залишався практично невідомим.

Пам'ять

У кінофільмі «Прожити життя з Пікассо» (1996) роль Франсуази Жільо зіграла британська акторка Наташа Макелгон. У другому сезоні американського документального телесеріалу-антології «Геній» (2018), що розповідає про життя і творчість Пікассо, художницю зіграла французька акторка Поезі Клеманс.

Примітки

  1. ↑ а б в г Françoise Gilot, peintre et femme libre, est morte — Ле-Монд, 2023.
  2. ↑ а б свідоцтво про народження
  3. ↑ RKDartists
  4. ↑ Françoise Gilot — OUP, 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7
  5. ↑ SNAC — 2010.
  6. ↑ а б Françoise Gilot, Artist in the Shadow of Picasso, Is Dead at 101 / J. Kahn — Manhattan: New York Times Company, A. G. Sulzberger, 2023. — ISSN 0362-4331; 1553-8095; 1542-667X
  7. ↑ Museum of Modern Art online collection
  8. ↑ francoise gilot: 1980 - 1989
  9. ↑ Maïllis A. Pablo Picasso et Françoise Gilot, la femme qui dit non — 2020.
  10. ↑ Зведений список імен діячів мистецтва — 2019.
  11. ↑ Françoise Gilot (англ.). Архів оригіналу за 18 липня 2018. Процитовано 31 березня 2020.

Посилання