Фонд гарантування вкладів фізичних осіб
Фонд гарантува́ння вкла́дів фізи́чних осі́б — установа в Україні, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Правовий статус — юридична особа публічного права[1]. Фонд є економічно самостійною установою, що не має на меті отримання прибутку. Основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків[2]. Директором-розпорядником Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з 11 листопада 2024 року є Білай Ольга Сергіївна[3]. ІсторіяФонд гарантування вкладів фізичних осіб створено на виконання Указу Президента України від 10 вересня 1998 року № 996/98 «Про заходи щодо захисту прав фізичних осіб — вкладників комерційних банків».[4] При цьому, початковий розмір відшкодувань становив 500 грн. 20 вересня 2001 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб»[5]. Цим Законом передбачалось збільшення гарантованої суми відшкодування кожному вкладнику учасника (тимчасового учасника) Фонду гарантування коштів за його вкладами, включаючи відсотки, в розмірі вкладів на день настання недоступності вкладів до 1200 гривень. З 21 вересня 2012 року функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та діяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб регулюється Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»[2]. Законом:
Завдання та функції ФондуОсновним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.[2] Основні функції Фонду
Керівні органиКерівними органами Фонду є адміністративна рада та виконавча дирекція. Адміністративна рада Фонду складається із п'яти осіб і формується шляхом делегування до її складу одного представника Кабінету Міністрів України, двох представників Національного Банку України, одного представника профільного комітету Верховної Ради України та директора-розпорядника Фонду за посадою. Виконавча дирекція Фонду складається з 6 членів[6]. Директор — розпорядник Фонду та його заступники входять до її складу за посадою. Персональний склад виконавчої дирекції Фонду затверджує адміністративна рада Фонду за поданням директора-розпорядника Фонду. Участь банків у ФондіУчасниками Фонду є банки. Участь банків у Фонді є обов'язковою. Банк набуває статусу учасника Фонду в день отримання ним банківської ліцензії. Банк зобов'язаний сплачувати до Фонду збори, дотримуватися інших вимог Закону та нормативно-правових актів Фонду. Фонд виключає банк з-поміж учасників Фонду в разі ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Джерела фінансування Фонду
Кошти Фонду можуть формуватися з інших джерел, не заборонених законодавством України. На противагу поширеній думці, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не може бути визнаним банкрутом. У разі дефіциту власних коштів на виконання своїх зобов'язань перед вкладникам, Фонд має право залучити державне фінансування (наприклад позику від Міністерства фінансів України, Національного банку України). Держава не може відмовити Фонду у додаткових джерелах фінансування у разі потреби. Протягом фінансово-банківської кризи 2014—2017 років Фонд виплатив вкладним неплатоспроможних банків близько 90 млрд грн., більша частина з яких була залучена у вигляді кредитів від уряду та Національного банку.[7] Умови гарантування коштів за вкладамиГарантії за вкладамиФонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Вклад — кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти; Вкладником може бути фізична особа (у тому числі фізична особа — підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату ухвалення такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Фонд гарантує кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти. Вклади гарантуються окремо у кожному із банків. У разі розміщення декількох вкладів в одному банку, гарантується сума всіх вкладів, але не більше визначеного законодавством розміру. Фонд гарантує відшкодування коштів за вкладом, який вкладник має в банку, що в подальшому реорганізувався шляхом перетворення, на тих самих умовах, що і до реорганізації. Розмір гарантованого відшкодуванняДо початку повномасштабного вторгнення росії в Україну граничний розмір відшкодування коштів за вкладами складав 200 000 гривень. 13 квітня 2022 р набрав чинності Закон України №2180-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення стабільності системи гарантування вкладів фізичних осіб», яким, зокрема, встановлено 100% гарантії за вкладами на час дії воєнного стану + 3 місяці після його завершення. За цим законом, після цього граничний розмір відшкодування коштів за вкладами складе 600 000 гривень.[8] З моменту заснування Фонду гарантована сума збільшувалась 12 разів.
Кошти, які Фонд не відшкодовує
Порядок розрахунків з вкладниками неплатоспроможних банківФонд розпочинає виплату відшкодування коштів вкладникам у національній валюті України в порядку та у черговості, встановлених Фондом, не пізніше 20 робочих днів (для банків, база даних про вкладників яких містить інформацію про більш ніж 500 000 рахунків, — не пізніше 30 робочих днів) з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку. Фонд здійснює виплату гарантованих сум відшкодування через банки-агенти (банки, через які Фонд здійснює виплату гарантованої суми відшкодування за вкладами). Інформація про початок виплат та банк-агент публікується Фондом в газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та розміщується на офіційній сторінці Фонду в мережі Інтернет. Вкладник має право обрати будь-який банк-агент та отримати відшкодування в зручний для себе час протягом періоду здійснення виплат від Фонду (як правило, до завершення ліквідації банку, тобто декілька років). Відшкодування коштів за вкладом в іноземній валюті відбувається в національній валюті України після перерахування суми вкладу за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації. Якщо вкладник не може отримати особисто суму відшкодування, виплата може бути здійснена його уповноваженому представнику. Фонд завершує виплату гарантованих сум відшкодування коштів за вкладами в день подання документів для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб запису про ліквідацію банку як юридичної особи. Виведення неплатоспроможних банків з ринкуТимчасова адміністраціяФонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних. Національний банк України зобов'язаний ухвалити рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних у разі:
Тимчасова адміністрація запроваджується на строк, що не перевищує один місяць. У разі виведення неплатоспроможного банку з ринку у спосіб, передбачений пунктами 3-5 частини другої ст. 39 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», тимчасова адміністрація може бути подовжена на строк до одного місяця. Тимчасова адміністрація припиняється після виконання плану врегулювання або в інших випадках за рішенням виконавчої дирекції Фонду. Протягом 30 днів з дня початку тимчасової адміністрації виконавча дирекція Фонду затверджує план врегулювання з обов'язковим дотриманням принципу найменших витрат для Фонду. Одночасно Фонд проводить пошук потенційних інвесторів, що можуть бути залучені до виведення неплатоспроможного банку. Виведення неплатоспроможного банку з ринку можливе в один із таких способів:[2] 1. Ліквідація банку з відшкодуванням з боку Фонду коштів за вкладами фізичних осіб. 2. Ліквідація банку з відчуженням у процесі ліквідації всіх або частини його активів і зобов'язань на користь приймаючого банку. 3. Відчуження всіх або частини активів і зобов'язань неплатоспроможного банку на користь приймаючого банку з відкликанням банківської ліцензії неплатоспроможного банку та подальшою його ліквідацією. 4. Створення та продаж інвестору перехідного банку з передачею йому активів і зобов'язань неплатоспроможного банку і подальшою ліквідацією неплатоспроможного банку. 5. Продаж неплатоспроможного банку інвестору. Ліквідація банкуФонд розпочинає процедуру ліквідації банку не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, крім випадку, коли ліквідація здійснюється за ініціативою власників банку. Порядок пред'явлення кредиторських вимог до банкуКредиторами банку є юридичні або фізичні особи, які мають документально підтверджені вимоги до банку (боржника) щодо його майнових зобов'язань. Протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку. Для цього на адресу, вказану в оголошенні про відкликання банківської ліцензії і ліквідацію банку, необхідно направити письмову заяву. Також подати свої кредиторські вимоги можна безпосередньо за місцезнаходженням банку/відокремленого підрозділу банку Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються. Вимоги, які надійшли після закінчення встановленого строку, вважатимуться погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами. На підставі поданих кредиторами заяв, первинних документів банку та відповідно до даних балансу банку Фонд або уповноважена особа Фонду (у разі делегування відповідних повноважень) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів, що затверджується виконавчою дирекцією Фонду. Інформація про акцептування вимог кредиторів розміщується на сайтах Фонду та банку, що ліквідується, а також у приміщеннях такого банку в доступному для відвідувачів місці. Кредитори банку мають право отримати таку інформацію щодо себе після усної ідентифікації у банку. Задоволення вимог кредиторівЗадоволення вимог кредиторів здійснюється за рахунок коштів, одержаних в результаті ліквідації та реалізації майна банку у такій черговості: 1) зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян; 2) грошові вимоги щодо заробітної плати, що виникли із зобов'язань банку перед працівниками до ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; 3) вимоги Фонду, що виникли у випадках, визначених Законом; 4) вимоги вкладників — фізичних осіб (у тому числі фізичних осіб-підприємців), які не є пов'язаними особами банку, у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом; 5) вимоги Національного банку України, що виникли в результаті зниження вартості застави, наданої для забезпечення кредитів рефінансування; 6) вимоги фізичних осіб (у тому числі фізичних осіб-підприємців), які не є пов'язаними особами банку, платежі яких або платежі на ім'я яких заблоковано; 7) вимоги інших вкладників, які не є пов'язаними особами банку, юридичних осіб — клієнтів банку, які не є пов'язаними особами банку; 8) інші вимоги, крім вимог за субординованим боргом; 9) вимоги кредиторів банку (фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб — підприємців, а також юридичних осіб), які є пов'язаними особами банку; 10) вимоги за субординованим боргом. Вимоги, не задоволені за недостатністю майна банку, вважаються погашеними. Міжнародна діяльністьФонд здійснює міжнародну діяльність та підтримує контакти з міжнародними фінансовими інститутами, є учасником Міжнародної асоціації страховиків депозитів (МАСД); та Європейського форуму страховиків депозитів (ЄФСД). В рамках роботи МАСД Фонд бере участь у роботі Європейського регіонального комітету та Євразійського регіонального комітету МАСД. Участь в міжнародних організаціях сфокусована на обміні досвідом у справі страхування депозитів, відображенні регіональних інтересів і загальних проблем шляхом спільного використання досвіду розвинутих країн, обміну інформацією та ідеями, що дає можливість Фонду активно вивчати досвід страхування депозитів розвинутих країн, розширювати і застосовувати нові інструменти страхування депозитів та підвищувати роль гарантування вкладів в системі фінансової безпеки країни. КритикаЗакон про систему гарантування вкладів фізичних осіб та сам Фонд гарантування вкладів регулярно зазнавали критики. Проте у період так званого «банкопаду» 2014—2015 років, коли Нацбанк був вимушений вивести з ринку та ліквідувати понад 100 проблемних банків, а найбільший з них — націоналізувати, чинна система захисту вкладників виявилася дієздатною, тотальної паніки на ринку депозитів не відбулося, банківська система встояла, і на цьому тлі почалося кількарічне економічне зростання. Відтоді національна валюта відносно стабільна, Нацбанк України кілька років поспіль знижує облікову ставку, це створює умови для поступового здешевлення кредитів, що приносить користь і підприємцям, і простим українцям.[9] У 2020 році Конституційний суд України відновив справу, ініційовану групою депутатів Верховної Ради України про неконституційність закону про систему гарантування вкладів, що знаходилась на його розгляді з 2015 року. Претензії полягають у тому, що ФГВФО не підпадає ні під одну з гілок влади (виконавча, судова і законодавча), згаданих в Конституції України. Аналогічна ситуація була з Нацкомісією з регулювання енергетики та комунальних послуг.[10]. На думку колишнього голови Конституційного суду України Станіслава Шевчука, КСУ може поставити під сумнів законність отримання двома мільйонами вкладників вкладів у межах гарантованої суми до 200 тис. грн (всього приблизно на 90 млрд грн), а також позбавити шансів вкладників, які ще не звернулися за своїми грошима, на загальну суму понад 3 млрд грн. Також зникнуть правові підстави для погашення вимог інших кредиторів, тобто стане незаконним вже здійснене Фондом повернення майже 50 млрд грн. Буде поставлено під загрозу задоволення кредиторських вимог вкладникам 200+ (чиї вклади перевищують гарантовану суму в 200 тис. грн). Але найбільша загроза — повне уникнення відповідальності неплатоспроможними банками і пов'язаними з ними особами, які довели банки до банкрутства. Сума позовних вимог Фонду до цих суб'єктів, зокрема в межах кримінальних проваджень, перевищує 500 млрд грн. Рішення КСУ про неконституційність закону про гарантування може поставити під сумнів процедуру націоналізації ПриватБанку. У цій процедурі технічні функції були здійснені саме ФГВФО.[10] Примітки
Посилання
Література
|