Фолклендський бій (1914)

Фолклендський бій
Війна на морі
Перша світова війна
Картина британського художника Вільяма Вайлі: Загибель броненосних крейсерів «Шарнгорст» та «Гнейзенау». 8 грудня 1914
Картина британського художника Вільяма Вайлі: Загибель броненосних крейсерів «Шарнгорст» та «Гнейзенау». 8 грудня 1914
Картина британського художника Вільяма Вайлі: Загибель броненосних крейсерів «Шарнгорст» та «Гнейзенау». 8 грудня 1914
52°29′58″ пд. ш. 56°09′59″ зх. д. / 52.499444444444° пд. ш. 56.166388888889° зх. д. / -52.499444444444; -56.166388888889
Дата: 8 грудня 1914
Місце: поблизу Фолклендських островів, Південна Атлантика
Результат: рішуча перемога британського флоту[1][2]
Сторони
Королівський ВМФ Великої Британії Імператорські ВМС
Командувачі
Велика Британія Доветон Старді Німецька імперія Максиміліан фон Шпеє 
Військові формування
оперативна ескадра
ВМФ Британії
Східно-Азійська крейсерська ескадра
Військові сили
2 лінійні крейсери[а 1]
3 броненосні крейсери[а 2]
2 легких крейсери[а 3]
1 ескадрений броненосець[а 4]
1 допоміжний крейсер[а 5]
2 броненосні крейсери[а 6]
3 легких крейсери[а 7]
3 допоміжних військових судна[а 8]
Втрати
10 загиблих
19 поранених
1 871 загиблих
215 полонених
Втрати кораблів:
2 броненосні крейсери
2 легких крейсери[а 9]
2 військових транспортних судна[а 10]
Карта Фолклендського бою. 8 грудня 1914

Фолклендський бій (англ. Battle of the Falkland Islands, нім. Seegefecht bei den Falklandinseln) — морський бій 8 грудня 1914 східніше Фолклендських островів між ескадрою британського флоту віце-адмірала Д. Старді та крейсерською ескадрою німецького флоту під командуванням віце-адмірала М.фон Шпее. Поразка німецького флоту.

Перебіг битви

Фолклендський морський бій став наслідком поразки, яку зазнав британський флот у бою поблизу чилійського міста Коронель. Британське Адміралтейство відреагувало швидко на такий перебіг подій і вислало на пошук та знищення німецької Тихоокеанської ескадри потужні сили.

Німецька ескадра (2 броненосних і 3 легких крейсери, 2 транспорти і госпітальне судно), що виконувала свою задачу по відволіканню значних сил британського флоту, отримала наказ прориватися до Німеччини. Не маючи даних розвідки про дислокацію та переміщення британських бойових кораблів, адмірал фон Шпеє вирішив завдати на останок удару по англійській військово-морській базі Порт-Стенлі на Фолклендських островах, де за його даними був лише застарілий ескадрений броненосець «Канопус»[а 11]. Але, несподівано для німецького адмірала, виявилося, що до ВМБ на островах в переддень цього прибула окрема британська ескадра (2 лінійних, 3 броненосних і 2 легких крейсери, 1 допоміжний крейсер) під прапором віце-адмірала Д.Старді.

Зустрівши несподівано сильний опір, М.фон Шпее намагався втекти, але британські кораблі негайно організували переслідування німців, й незабаром наздогнали німецьку крейсерську ескадру. Фон Шпее наказав легким крейсерам і транспортам розходитися в різних напрямах. Їх стали переслідувати британські броненосні й легкі крейсери, а лінійні крейсери вступили в бій з німецькими броненосними крейсерами і потопили їх. Були знищені також 2 легкі німецькі крейсери і транспортне судно. Лише німецьким крейсеру «Дрезден» і госпітальному судну «Зайдліц» вдалося втекти з поля битви.

Наслідком перемоги англійської ескадри стало значне поліпшення позицій британського флоту у Південній Атлантиці та Тихому океані, та можливість позбавитися необхідності виділяти значні сили на другорядні театри воєнних дій, а німецьке командування позбулося потужного крейсерського з'єднання.

Див. також

Примітки

Виноски
Джерела
  1. Jaques. Dictionary of Battles and Sieges. с. 346.
  2. Scott & Robertson. Many Were Held by the Sea: The Tragic Sinking of HMS Otranto. с. 16.

52°29′58″ пд. ш. 56°9′59″ зх. д. / 52.49944° пд. ш. 56.16639° зх. д. / -52.49944; -56.16639{{#coordinates:}}: не можна мати більш ніж один первинний тег на сторінку

Література

Посилання