Флоранс Деле

Флоранс Деле
фр. Florence Delay
Ім'я при народженніфр. Florence Marie Josèphe Delay[1]
ПсевдонімFlorence Carrez[2]
Народилася19 березня 1941(1941-03-19)[3][4][…] (83 роки)
XV округ Парижа, Париж[1]
Країна Франція
Діяльністьакторка, сценаристка, перекладачка, письменниця, викладачка університету
Alma materПаризький літературний факультетd і Lycée Jean de La Fontained
ЗакладУніверситет Париж III
Мова творівфранцузька
Magnum opusQ3431408?
ЧленствоФранцузька академія[6], Королівська академія іспанської мови і comité de lecture des éditions Gallimardd (1985)
БатькоJean Delayd
Брати, сестриClaude Delayd
У шлюбі зMaurice Bernartd
Нагороди
CMNS: Флоранс Деле у Вікісховищі

Флоранс Деле (фр. Florence Delay, нар. 19 березня 1941, Париж) — французька актриса, письменниця і сценаристка. Довічний член Французької академії.

Біографія

Народилася в сім'ї Жана Деле, відомого французького психіатра, який одним з перших почав широко застосовувати аміназин в якості заспокійливого при шизофренії.

Закінчила ліцей ім. Лафонтена, а потім Сорбонну.

У 1962 році вона зіграла головну роль Жанни д'Арк у фільмі Робера Брессона «Процес Жанни Д'Арк». Знялася у фільмах: «Le Jouet criminel» (1969), «Mort de Raymond Roussel» (1975), «Collections privées» (1979), «Послухай» 1978).

У 30 років опублікувала свій перший роман «Minuit sur les jeux».

У 1983 році за роман «Riche et légère» Флоранс Деле була нагороджена Премією Феміна.

14 грудня 2000 року Флоранс Деле було обрано членом Французької академії і вона довічно займає крісло № 10 Академії.

Твори

  • Minuit sur les jeux (1973)
  • Le aïe aïe de la corne de brume (1975)
  • Graal théâtre (в соавт., 1977—1981)
  • L'Insuccès de la fête (1980)
  • Riche et légère (1983)
  • Acte de la Passion, in Théâtre espagnol du XVI siècle (1983)
  • Marco Polo, le nouveau livre des merveilles, (в соавт., 1985)
  • Course d'amour pendant le deuil (1986)
  • L'Éclypse de la balle, d'Arnaldo Calveyra (1987)
  • Il me semble, Mesdames ou Les Dames de Fontainebleau (1987)
  • Petites formes en prose après Edison (1987)
  • «La sortie au jour» in Le Livre sacré de l'ancienne Égypte (1987)
  • Le divin Narcisse, et autres textes, de Sor Juana Inès de la Cruz, (в соавт., 1987)
  • La Décadence de l'analphabétisme, de José Bergamín (1988)
  • Partition rouge. Poèmes et chants des Indiens d'Amérique du Nord, (в соавт., 1988)
  • La Célestine (version courte), de Fernando de Rojas (1989)
  • La Solitude sonore du toreo, de José Bergamín (1989)
  • L'Hexaméron (в соавт., 1990)
  • Etxemendi (1990)
  • Semaines de Suzanne (в соавт., 1991)
  • Les Moitiés, de Ramón Gómez de la Serna, (в соавт., 1991)
  • Catalina, enquête (1994)
  • Œillet rouge sur le sable (1994)
  • La Fin des temps ordinaires (1996)
  • La Séduction brève (1997)
  • Six poèmes galiciens, de Federico García Lorca (1998)
  • L'Homme du Luxembourg, d'Arnaldo Calveyra (1998)
  • Beauténébreux, de José Bergamín (1999)
  • Dit Nerval, essai (1999)
  • Michée, Aggée, Zacharie, Malachie, (в соавт., 2001)
  • Le Grand Théâtre du monde suivi de Procès en séparation de l’Âme et du Corps, de Pedro Calderón de la Basca (2004)
  • Mon Espagne. Or et Ciel, Hermann (2008)

Примітки

  1. ↑ а б Les gens du cinéma
  2. ↑ Чеська національна авторитетна база даних
  3. ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  4. ↑ Енциклопедія Брокгауз
  5. ↑ GeneaStar
  6. ↑ https://www.academie-francaise.fr/les-immortels/florence-delay?fauteuil=10&election=14-12-2000

Посилання