Флавицький Костянтин Дмитрович

Флавицький Костянтин Дмитрович
Народження	13 (25) вересня 1830  Москва, Російська імперія[1]
Смерть	3 (15) вересня 1866  (35 років)
	Санкт-Петербург, Російська імперія[1]
Поховання	Смоленське православне кладовище  і Тихвінське кладовище^d
Країна	Російська імперія
Навчання	Петербурзька академія мистецтв (1855)
Діяльність	художник
Роботи в колекції	Третьяковська галерея , Російський музей  і Єкатеринбурзький музей образотворчих мистецтв
Нагороди
Флавицький Костянтин Дмитрович у Вікісховищі

Флавицький Костянтин Дмитрович (13 [25] вересня 1830, Москва — 3 [15] вересня 1866, Санкт-Петербург) — російський історичний живописець, вільний общник і професор Імператорської Академії мистецтв.

Життєпис

Мистецьку освіту здобув в Імператорській академії мистецтв. Був учнем професора Федора Бруні.

Отримавши від Академії срібні медалі за малюнки й етюди з натури, був в 1854 нагороджений малою золотою медаллю за написану за конкурсом картину «Суд Соломона». Через рік після того закінчив академічний курс зі званням художника з правом на чин XIV класу і з великою золотою медаллю, присудженою йому за виконання програми «Діти Якова продають свого брата, Йосипа». Відправився в Італію в якості пенсіонера Академії.

Повернувся в Росію в 1862 році. У наступному році був визнаний почесним вільним академіком за виконану в Римі величну картину «Християнські мученики в Колізеї». На академічній виставці 1864 знаходилася картина Флавицького «Смерть княжни Тараканової», що сприяла наданню йому звання професора і звернула на нього увагу знавців мистецтва і публіки як на першокласного художника.

Але талановитому живописцю не судилося ознаменувати свою діяльність іншими чудовими творами. Уже в той час, коли він працював над полотном «Княжна Тараканова», його здоров'я було сильно підірвано туберкульозом, що його художник підхопив в Італії і який розвинувся в петербурзькому кліматі. Сподіваючись знайти порятунок від хвороби на півдні Європи, але помирає, перш ніж вирушити туди.

Похований на Смоленському православному кладовищі. В 1936 році поховання було перенесено до Тихвинського кладовища в Олександро-Невській лаврі, встановлено новий пам'ятник[2].

Галерея

• Приклади робіт К. Д. Флавицького
• 
  Суд Соломона
• 
  Діти Іакова продають свого брата Іосифа
• 
  Християнські мученики в Колізеї
• 
  Вакх
• 
  Італійка
• 
  Смерть княжни Тараканової

Примітки

1. Флавицкий Константин Дмитриевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
   d:Track:Q649d:Track:Q17378135
2. Могила Флавицкого Константина Дмитриевича

Джерела

• О. Боронь. Флавицький Костянтин Дмитрович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 523-524.

Посилання

• Флавицький