Фернанду І Браганський

У Вікіпедії є статті про: Фернанду та Фернанду Браганський.
Фернанду
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Фернанду
Герцог Браганський
15 грудня 1461 — 1 квітня 1478
Попередник: Афонсу Браганський
Маркіз Віла-Вісозький
1455 — 1 квітня 1478
Попередник: засновано
Граф Оренський
29 серпня 1460 — 1 квітня 1478
Попередник: Афонсу Оренський
Граф Аррайолуський
4 квітня 1422 — 1 квітня 1478
Попередник: Нуну Перейра
 
Народження: 1400(1400)
Лісабон, Португалія
Смерть: 1 квітня 1478(1478-04-01)
Віла-Вісоза, Португалія
Країна:  Португальське королівство Редагувати інформацію у Вікіданих
Релігія: католик
Рід: Браганський дім Редагувати інформацію у Вікіданих
Батько: Афонсу Браганський
Мати: Беатриса Перейра
Шлюб: Joana de Castrod Редагувати інформацію у Вікіданих
Діти: Fernando II, Duke of Braganzad, João, Marquis of Montemor-o-Novod, Álvaro of Braganzad[1], Afonso de Bragançad, Beatriz de Bragançad, Guiomar de Bragançad і Affonso de Portugal, Conde de Odemirad[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди:

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Ферна́нду (порт. Fernando; 1403(1403)—1 квітня 1478) — португальський шляхтич, магнат. Герцог Браганський; граф Барселуський, Нейвійський, Фарійський (1461—1478), Оренський (1460—1478). Маркіз Віла-Вісозький (1455—1478). Граф Аррайолуський (1433—1478). Сеньйор Гімарайнський і Мофотівський. Представник Браганського дому. Народився у Лісабоні, Португалія. Другий син браганського герцога Афонсу й графині Беатриси Перейри. Онук португальського короля Жуана І й конетабля Нуну Перейри. За заповітом останнього отримав Аррайолуське графство (1422). Служив при дворах королів Жуана І, Дуарте й Афонсу V. Був членом королівської ради. Виступав проти Танжерського походу (1432), але з наказом короля взяв у ньому участь як конетабль шляхти (1437). Після поразки португальців повернувся на батьківщину. Взяв участь в роботі Лейрійських кортесів (1438), де на чолі шляхетської партії зірвав ратифікацію договору з Марокко про здачу Сеути. Був призначений Сеутським губернатором (1445—1450). Волею короля Афонсу V удостоєний титул маркіза. Брав участь у завоюванні Алкасер-Сегера (1458). Після смерті старшого брата Афонсу успадкував Оренське графство, став спадкоємцем Браганського дому (1460). Через рік, після смерті батька, очолив цей дім. Розбудував свою резиденцію у Віла-Вісозькому замку. Фундував Віла-Вісозький монастир святого Августина. Під час походу короля Афонсу V до Асіли (1471) тимчасово виконував функції регента в Португалії. Помер у Вілі-Вісозі, Португалія. Похований у заснованому ним монастирі.

Імена

  • Ферна́нду Брага́нський (порт. Fernando de Bragança) — за іменем династії та батьківським герцогським титулом.
  • Ферна́нду I Брага́нський (порт. Fernando I de Bragança) — на противагу Фернанду II Браганському.
  • Ферна́нду Віла-Вісозький (порт. Fernando de Vila Viçosa) — за титулом маркіза.
  • Ферна́нду Аррайо́луський (порт. Fernando de Arraiolos) — за графським титулом.

Сім'я

Докладніше: Браганський дім
  • Батько: Афонсу (1377—1461), герцог Браганський (1442—1461)
  • Матір: Беатриса (1380—1412), донька барселуського графа Нуну Перейри
  • Рідна сестра: Ізабела (1380—1412) ∞ Жуан, конетабль Португалії
  • Рідний брат: Афонсу (1400—1460), граф Оренський (1422—1460), маркіз Валенський (1451—1460)

Джерела

  • Livermore H.V. History of Portugal. Cambridge: University Press, 1947.
  • Livermore H.V. A New History of Portugal. Cambridge: University Press, 1969.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Фернанду І Браганський

  1. ↑ а б Pas L. v. Genealogics — 2003.