Феодотіон

Феодотіон
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився2 століття[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Ефес, Сельчук, Ізмір (іл), Туреччина
Помер3 століття[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьперекладач Біблії
Знання мовдавньогрецька Редагувати інформацію у Вікіданих

Феодотіон (Феодотіан Ефеський[2]; дав.-гр. Θεοδοτίων; помер бл. 200) — перекладач і богослов, ймовірно, єврейського походження.

Біографія і творчість

Біографічних відомостей про Феодотіона не збереглося. В єдиному сучасному Феодотіону документальному свідоцтві Іриней називає Феодотіона і Акілу Понтійського «юдейськими прозелітами»[3]. Головна історична заслуга Феодотіона — переклад єврейського Писання на грецьку мову, виконаний, як вважається, в Ефесі близько 150 р. н. е. з метою нової редакції Септуагінти; при цьому, можливо, Феодотіон працював з єврейськими оригіналами, які не збереглися до наших днів або були знищені в ході ревізії священних текстів, розпочатої (згідно з переказами) Акібою бл. 135 р.

Рецепція

Редакція Феодотіона швидко поширилася в християнському світі: вже у II ст. цитати з неї виявляються у Юстина Філософа («Діалог з Трифаном юдеєм») і в книзі «Пастир Герми». Текст Феодотіона склав один із стовпців в  «Гексаплі» (бл. 240) Орігена, який спирався на Феодотіона, заповнюючи лакуни в Книзі Йова і в Книзі Єремії.

Найбільше значення в рецепції отримала Феодотіонова редакція Книги Даниїла, фактично замінила (частково завдяки діяльності Ієроніма) версію цієї книги в Септуагінті (і, відповідно, в її латинському і слов'янських перекладах). Редакторські зміни, внесені Феодотіоном в Септуагінту, були ретельно марковані Орігеном в його Гексаплі.

У роботі з оригінальними єврейськими назвами рослин, тварин, священичих шат і інших особливостей єврейського ритуалу Феодотіон надав перевагу перекладу (нічого не говорячи грекомовному читачеві) транслітерацію[4]. Цей метод здобув Феодотіону в Новий час (Б. де Монфокон) репутацію «неосвіченого» перекладача[5]. Відповідно до іншої точки зору (Ф. ФілдФ. Филд[en]), транслітерація, рівно навпаки, видає педантичність Феодотіона-перекладача, свідомо не бажав свавілля при передачі єврейського оригіналу на грецьку мову,— в тих випадках, коли аналога єврейському предмету в грецькій лексиці просто не існувало.

Примітки

  1. ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ у Иринея Лионского
  3. ↑ «Против ересей» III, 21.1. Критический пафос Иринея вызвал спорный перевод Феодотионом евр. almah в знаменитом стихе из Исаии «се Дева во чреве приимет» ([[|Ис]] 7:14) — не словом дав.-гр. παρθένος (дева, девственница) как в Септуагинте, а дав.-гр. νεᾶνις (молодая/юная женщина), что снижает или даже уничтожает «мессианский» смысл пророчества.
  4. ↑ Например, для подира (позднегреч. ποδήρης, длинной одежды иудейских первосвященников и царей) Феодотион давал транслитерацию βαδδιν; для терафима (разновидность идола у древних израильтян) использовал транслитерацию θεραφιν и т. п.
  5. ↑ Montfaucon B. Preliminaria in Hexapla // Hexaplorum Origenis quae supersunt: multis partibus auctiora. Paris, 1713.

Література

  • Rev. J. Gwynn. Theodotion // A dictionary of Christian biography and literature. London, 1911, p.977-978.

Посилання