Федір Васильович Збаразький
Федір Збаразький (*д/н —після 1514) — представник українсько-литовського князівського та магнатського роду. Засновник родів Порицьких та Воронецьких. ЖиттєписПоходив з роду Збаразьких. Молодший син князя Василя Збаразького. Про дату народження нічого невідомо. Записаний у Києво-Печерський пом'яник (поз.259, 292), згідно якого його хрестильне ім'я було Єрофей. Після смерті батька у 1474 році вступив в суперечку з братами за дідичеву спадщину. Остаточно відбувся розподілу в Луцьку 2 квітня 1481 року, за яким отримав 11 сіл колишнього Збаразького повіту, територіально розірвані на 4 групи. Наприкінці 1470-х років або у першій половині 1480-х років одружився з Варварою з роду Вячковичів, отримавши значні маєтності в Володимирському та Луцькому повітах. Князь Федір після одруження перебрався на проживання в отчину дружини у Володимирському повіті. Став називатися князь на Порицьку. Усі сили застосовував, щоб перетворити Порицьк на повноцінне місто. 1489 році за службу на охороні Волинської землі отримав від короля 12 коп грошей з Луцького мита. Остання згадка про Федора Збаразького відноситься до 1514 року. РодинаДружина — Варвара, донька Іллі Вячковича (Вашковича) Діти:
Джерела
|