Фауна Росії

Росія

Тваринний світ Росії (фауна Росії) — це всі представники тваринного світу (Animalia), що мешкають на території Росії. У Росії мешкає близько 150 тисяч видів тварин, що складає близько 9 % всієї фауни світу[1]. Одних тільки хребетних тварин налічується в Росії понад 1300 видів[2], а комах понад 70 000 видів. Інвентаризація фауни Росії не завершена[3].

Різноманітність

Фауна Росії різноманітнішає і багатшає при русі з півночі на південь і від рівнин в гори. Число ендемічних і реліктових видів тварин різко зростає в горах.

Хребетні

У фауні Росії понад 1300 видів, що становить близько 2,7 % світового різноманіття[2].

Безхребетні

Повних даних щодо фауні Росії досі немає, тому різні оцінки варіюють в межах від 106 тис. До 130 тис. видів (10 % світового різноманіття видів)[5][3].

Зональність розподілу тваринного світу

Арктичні пустелі

В межах зони арктичних пустель розташовані Земля Франца-Йосипа, Новосибірські острови, острів Врангеля, великі частини Нової Землі і Північної Землі, а також ряд дрібних островів Арктики.

Тваринний світ вкрай бідний — там живуть білі ведмеді, білухи, нарвали, моржі і тюлені. Влітку на скелях — пташині базари. Їх створюють чистики, Кайра, гагари.

Тундра

Песець

Зона тундри охоплює близько 10 % території Росії. Крім оленів (які місцеві жителі використовують в господарстві), типовими мешканцями тундри є песець, вівцебик, лемінг, біла сова, куріпка, гагара.

Тваринний світ тундри бідний чисельністю видів. Лише деякі з них пристосувалися до існування в суворих зимових умовах і не залишають тундру цілий рік. Це лемінги, заєць-біляк, песець, вовк, біла куріпка, полярна сова. Північний олень взимку відкочовує в лісотундру, де не такі сильні вітри, тому сніг менш щільний і з-під нього легше добувати ягель.

Тайга

Тайга — найбільша природна зона Росії, на неї припадає понад 60 % площі Росії. У межах тайги широко поширені хутрові звірі — соболь, вивірка, куниця, горностай, бурундук; мешкають лось, бурий ведмідь, росомаха, вовк, ондатра, рись.

Лось

Змішані і широколистяні ліси

Характерні: сарна, вовк, куниця, лисиця і вивірка звичайна. Багата і своєрідна фауна далекосхідних змішаних лісів — тут мешкають амурський тигр, плямистий олень, єнот уссурійський, маньчжурський заєць, далекосхідний лісовий кіт, фазан, качка-мандаринка та ін .; дуже різноманітні комахи.

Степи

Протяжність степу з півночі на південь в Європейській Росії — близько 200 км. Представники степової фауни відрізняються пристосованістю до посушливого клімату; характерні різні види гризунів (бабак, ховрах та ін.), степовий вовк, лисиця і антилопи (на півдні), манули (в степах і лісостепах Сибіру), степова гадюка, сайгак. Найпоширеніші птиці — степовий орел, боривітер, жайворонок, сіра куріпка; досить рідкісні колись типові для степу дрохви.

Напівпустелі і пустелі

Ці природні зони займають невелику частину території Росії і знаходяться в межах Прикаспійської низовини. Тваринний світ тут пристосований до сухого континентального клімату. Тут живуть тушканчик, корсак, пелікан, черепаха, вухатий їжак ; різноманітні змії і ящірки. З птахів наявний жайворонок.

Примітки

  1. ↑ РГУ имени С. А. Есенина. Животный мир[недоступне посилання]
  2. ↑ а б Биологические ресурсы Российской Федерации: Позвоночные животные. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 5 лютого 2020. [Архівовано 2015-09-24 у Wayback Machine.]
  3. ↑ а б в Биоразнообразие животных, растений и грибов // {{{Заголовок}}}. — М. : Минприроды России; НИА-Природа, 2016. — С. 166—168. — ISBN 978-5-9562-0096-4.
  4. ↑ Биологические ресурсы Российской Федерации. Архів оригіналу за 18 лютого 2013. Процитовано 5 лютого 2020. [Архівовано 2013-02-18 у Wayback Machine.]
  5. ↑ Биологические ресурсы Российской Федерации: Беспозвоночные животные. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 5 лютого 2020. [Архівовано 2015-09-24 у Wayback Machine.]

Див. також

Література

  • Сыроечковский Е. Е., Рогачёва В. В. Животный мир СССР. М., 1975.
  • Красная книга Российской Федерации: Животные. М, АСТ, 2001. ISBN 517005792X.

Серія «Фауна»

  • Фауна России и сопредельных стран преимущественно по коллекциям Зоологического музея Имперской (с 1917 — Российской) Академии Наук., 1911—1923.
  • Фауна СССР и сопредельных стран преимущественно по коллекциям Зоологического музея (с 1933 — института) Академии Наук СССР., 1929—1933.
  • Фауна СССР. Новая серия. — Зоологический институт АН СССР, СПб., 1935—1990.
  • Фауна России и сопредельных стран. — Зоологический институт РАН, СПб. 1993— .

Серія «Визначники»

  • Определители по фауне СССР, издаваемые Зоологическим музеем (с 1933 — институтом) Академии Наук СССР. — Зоологический институт АН СССР, Л., 1927—1990.
  • Определители животных, издаваемые Зоологическим институтом Российской Академии наук. — Зоологический институт РАН, СПб. 1991— .

Посилання