Головний герой роману — зовсім юний Григорій Сковорода, якого вабили мандри з їх пригодами, містичні вчення, таємні знання. Подорожуючи Австрією та Італією, він потрапив у вир карколомних подій, що змінили політичну карту Європи напередодні Семирічної війни. Тоді він ще не був письменником, ніхто не знав його як філософа. Однак імовірна його причетність до однієї з масонських лож.
Володимир Єшкілєв пропонує не життєпис, а художній роман, в основі якого — пригода. І цього разу він не зраджує собі в намаганні по-своєму роздивитися малодосліджені сторінки української історії. Пригода об'єднує зображені в романі події, що належать і теперішньому часу.[6]
Сковорода – це містик та езотерик. Це людина, яка обрала шлях гностика, тобто шлях пізнання Бога через його присутність. Це людина, яка відкинула те бачення Бога, яке пропонувала тодішня церква. Хто йшов проти цього канону, ризикував опинитися в церковній в’язниці. Сковорода все своє життя проходив під цією загрозою, однак Бог його милував
