У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Баккал.
Усеїн Баккал (крим. Üsein Baqqal, 22 квітня 1897, Сімферополь — 20 жовтня 1973, Бустон, Ленінабадська область) — кримськотатарський танцюрист, балетмейстер, режисер.[1] Батько Ремзіє Баккал-Тарсинової. Засновник сучасної кримськотатарської хореографії.[2][3]
Біографія
Від 1923 провідний танцюрист, арт. Кримськотатар. театру в Сімферополі. Лауреат Всесвіт. фестивалю майстрів мистецтв у Франкфурті-на-Майні (Німеччина, 1927). 1934 створив школу кримськотатар. танцю. 1937– 38 — балетмейстер театру опери та балету, гол. балетмейстер Кримськотатар. ансамблю пісні й танцю. В передвоєнні роки працював над спектаклями разом із композитором І. Бахшишем. Як режисер здійснив постановки «Легенда про русалку», «Золота колиска», «Бахчисарайський фонтан», «Ходжа Насреддін», «Весілля триває»; поставив танц. сюїти «Свято на селі», «Чабани», «Улюблена хустка», «Перша зустріч», «Високий мінарет» та ін., які ввійшли до золотого фонду кримськотатар. танц. мистецтва. Під час 2-ї світової війни у 1942 здійснив постановки вистав «Бахчисарайський фонтан» О. Пушкіна, «Дівчина Арзи» Ю. Болата, «Золота колиска» в кримськотатар. театрі Сімферополя. 1944 депортований із Криму.
1947 признач. гол. балетмейстером муз.-драм. театру ім. О. Пушкіна в м. Ленінабад. 1948 арешт., засудж. до 25 р. позбавлення волі. 1955 звільнений, реабілітований. Поставив танці до вистав «Торговець з аршином», «Нурхон», «Совість», «Гроза» О. Островського. Один із засн. Кримськотатар. держ. ансамблю пісні і танцю «Хайтарма».[4] Поставлені ним у цьому ансамблі танці «Танок чабанів», «Великий хоран», «Легкий хоран», а також фольклорна вокал.-хореогр. сюїта «Танок з перснем» та ін. увійшли до скарбниці хореогр. мистецтва крим. татар.[5]
Джерела
- Баккал Р. С танцем по жизни: книга воспоминаний. — Симферополь: ГАУ РК «Медиацентр им. И. Гаспринского», 2018. — 84 с.
- Урсу Д. П. Деятели крымскотатарской культуры (1921—1944 гг.)
Примітки
