Усатівська групаУсатівська група (сатівська група, усатівський тип трипільської культури; серед. Ill тис. до РХ) - бл. 50 поселень, курганних та ґрунтових могильників, залишених пізньотрипільськими общинами, які переселилися з південної частини Середнього Подністров'я (Північна Молдова) в Північно-Західне Причорномор'я і змішалися зі східним степовим кочовим та західним осілим населенням (культура Чернавода). Назва походить від с. Усатове поблизу Одеси, де розташовані поселення, два курганні й два ґрунтові могильники. Північна межа території усатівського населення проходила південніше сучасних міст Ясси, Кишинів, Первомайськ, на заході вона обмежена пониззям Дунаю і Пруту, на сході - Південного Бугу. Досліджували пам'ятки У.г. М.Болтенко, О.Лагодовська, Е. Патокова та ін. Поселення (Усатове, Маяки, Граденіце та ін.) мають укріплений характер, розташовані на високих мисах плато, захищені з доступного боку ровами, валами й, можливо, дерев'яними загорожами на них.
Усатівське населення займалося скотарством, різними ремеслами, обміном із сусідами. Судячи з кількості речей у похованнях, основу соціального життя становили патріархальні сім'ї, які володіли різною кількістю майна. Небіжчиків усатівці ховали в ґрунтових могильниках і під насипами курганів. Їх ховали в скорченому положенні в ямах, перекритих кам'яними плитами. Під час спорудження курганів використовувався вапняк. У деяких усатівських курганах простежувались кам'яні площадки (кромлехи), вертикальні плити, що свідчать про існування складних релігійних вірувань. Могильники займали площу 2,5-5 га. В усатівських курганах досліджено 44 поховання. |