Урсула Маєр
Урсу́ла Ма́єр (фр. Ursula Meier; нар. 24 червня 1974, Безансон, Франція) — франко-швейцарська кінорежисерка, сценаристка, кінопродюсер та акторка. БіографіяУрсула Маєр народилася 24 червня 1974 в місі Безансоні у Франції. Професійну освіту здобула в бельгійському Інституті мистецтв (фр. Institut des Arts de Diffusion). Працювала помічником режисера у відомого швейцарського режисера Алена Таннера, зокрема, на його фільмах «Фурбі» (1996) та «Йонас і Ліла, до завтра». Свій перший серйозний приз Урсула Маєр виграла за короткометражку «Безсонні години» (1998), отримавши Спеціальний приз журі на Фестивалі короткометражного кіно у Клермон-Феррані, а також Міжнародний приз на кінофестивалі в Торонто та змагалася за Приз за найкращий короткометражний фільм на 29-му Київському міжнародному кінофестивалі «Молодість» 1999 року.[2] Широкої популярності Маєр досягла після виходу фільму «Сестра» (2012), за якого отримала «Срібного ведмедя» на 62-му Берлінському кінофестивалі.[3][4] Фільм також був висунутий Швейцарією на здобуття премії в номінації Найкращий фільм іноземною мовою на 85-й церемонії «Оскара»[5], але не пройшов до фінального короткого списку[6]. Після кількох короткометражок у 2008 році Урсула Маєр зрежисувала за власним сценарієм свій перший повнометражний фільм «Дім» — притчу про ро́злад окремого індивідуума з суспільством на базі типової людської драми[7] з Ізабель Юппер у головній ролі. Фільм здобув кілька нагород швейцарської кінопремії «Кварц-2009» («Найкращий художній фільм», «Найкращий сценарій» та «Найкращий молодий актор»). У 2013 році Урсула Маєр входила до складу міжнародного журі 35-го Московського кінофестивалю очолюваного іранський кінорежисером Мохсеном Махмальбафом.[8][7] У 2014 році Маєр брала участь у створенні фільму «Мости Сараєва», колективній роботі 13-ти європейських кінематографістів, яка брала участь у програмі спеціальних показів на 67-му Каннського кінофестивалю.[9][10][11] У 2018 році Маєр очолювала журі «Золотої камери» (фр. Caméra d'or) — премії за найкращий дебютний повнометражний фільм на 71-му Каннському міжнародному кінофестивалі.[12] Фільмографія
Визнання
Громадська позиціяУ липні 2018 підтримала петицію Асоціації французьких кінорежисерів на захист ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова[14] Примітки
Посилання
|