Уран (міфологія)

У Вікіпедії є статті про: Уран та Небо (значення).
Уран
дав.-гр. Οὐρανός

Оскоплення Урана Кронсом. Джорджо Вазарі та Жерарді Христофано, XVI ст., Палаццо Веккіо, Флоренція
Божество вдавньогрецька міфологія[1] і давньогрецька релігія[1]
Покровитель длянебо[1]
БатькоХаос[2], Ефір[2][1] або Офіон
МатиГемера[3] або Гея[3][1]
Брати/сестриOuread і Понт
ДітиАфродіта, Бронт, Стероп, Еврімедонт[d], Алкіоней, Alposd, Енкелад, Eurytosd, Гратіон, Hippolytosd, Мім, Паллант, Peloreusd, Полібот, Porphyriond, Анакт Мілетський, Даміс, Клітій, Ephialtesd, Hoplodamusd, Meliad, Otus[d], Бріарей, Cottus[d], Gygesd, Океан, Кей, Крій, Гіперіон[4], Япет[5], Кронос[6], Феба, Мнемосіна, Рея[7], Феміда, Тетія[8], Тея[9][10], Алекто, Мегера, Арг[d], Тісіфона, Astraiosd, Тельхіни, Лісса, Abseusd, Syceusd, Діона, Adanusd, Aristaeusd[11], Glauced, Егеон, Aetnad, Athosd, Басілея, Euonymus[d] і Heimarmened
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі
Уран і Гея.

Ура́н (грец. Οὐρανός, Uranos, «небо»), або Не́бо — у давньогрецькій міфології бог Неба. Космологічне божество, один із первісних богів. Описаний у «Теогонії» Гесіода. Син і чоловік Геї, богині Землі. Батько титанів, циклопів і гекатонхейрів, а також Кроноса, який оскопив його. Також батько Калідна, першого царя Фів.

У міфах

Після утворення світу з Хаосу Гея породила Урана, відтоді над Землею піднялося Небо. Уран взяв Гею за дружину, від якого вона народила шістьох синів і шістьох дочок — титанів, та велетнів кіклопів і гекатонхейрів.

Останніх Уран зненавидів за їхню величезну силу, тому ув'язнив цих своїх дітей у надрах землі, спричинивши страждання матері-Геї. Вона підмовила титанів скинути Урана, але ті не посміли повстати проти батька. Тільки наймолодший з титанів Кронос оскопив Урана за допомогою серпа, який дала мати. З краплин крові, що впали на землю, виникли еринії та гіганти, а відрізані геніталії впали у море, і з піни, яка утворилась на цьому місці, постала Афродіта (один із варіантів міфа про походження богині).

Богиня ночі Нікс розгнівалася на Кроноса та помстилася йому, створивши смерть, обман, розбрат й інші лиха.

Трактування міфів про Урана

Уособлюючи небо як космогонічне явище, Уран був творчим началом, що наділило землю теплом і вологою, сприяло пробудженню творчих сил землі. Уран протиставився Кроносові, який усьому дає зрілість, а також Зевсові, панування якого ґрунтується на справедливості й мудрості світового порядку. Цей міф знаходить чимало паралелей у космогонічних міфах різних народів про відділення землі від неба.

У Ведах Урану відповідає Варуна, у римлян — Каелус[en], в етрусків — Янус.

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б в г д Encyclopedia of Ancient Deities — 1 — Jefferson: McFarland & Company, 2000. — P. 484. — 597 p. — ISBN 0-7864-0317-9
  2. ↑ а б Титаномахія
  3. ↑ а б Гесіод Θεογονία — 0700.
  4. ↑ Любкер Ф. Hyperion // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 649–650.
  5. ↑ Любкер Ф. Iapetus // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 653.
  6. ↑ Любкер Ф. Κρόνος // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 356–357.
  7. ↑ Любкер Ф. Rhea // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 1153–1154.
  8. ↑ Любкер Ф. Tethys // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 1359.
  9. ↑ Любкер Ф. Θεία // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 1370.
  10. ↑ Фия // Большая энциклопедия / за ред. Ю. С. Миколайович — Санкт-Петербург: Книговидавниче товариство «Просвещение», 1905. — Т. 20. — С. 813.
  11. ↑ Любкер Ф. Aristaeus // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 147.

Джерела

  • Гесіод і його твори: Теогонія (Походження богів) // Франко, Іван. Зібрання творів: У 50 т. Т. 8. Київ, 1977. С. 314—342.
  • Уран // Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 с.

Посилання