Унук Ельхайя
Змія — сузір'я, в якому знаходиться Унук Ельхайя.
Дані спостереженняЕпоха J2000
Сузір’я
Змія
Пряме піднесення
15г 44х 16.07431с [ 1]
Схилення
+06° 25′ 32.2633″[ 1]
Видима зоряна величина (V)
2.623
Характеристики
Спектральний клас
K2 III
Показник кольору (B−V )
+1.167[ 2]
Показник кольору (U−B)
+1.248[ 2]
Астрометрія
Променева швидкість (Rv )
+2.63[ 3] км /c
Власний рух (μ)
Пр.сх. : +133.84[ 1] мас /р Схил. : +44.81[ 1] мас /р
Паралакс (π)
44.10 ± 0.19 мас [ 1]
Відстань
74 ± 0.3 св. р. (22.68 ± 0.1 пк )
Абсолютна зоряна величина (MV )
+0.88 ± 0.03 [ 4]
Фізичні характеристики
Радіус
12[ 5] R☉
Світність
70[ 6] L☉
Ефективна температура
4,498[ 7] K
Металічність
0.03[ 7]
Обертання
4.3 км/c[ 7]
Інші позначення
Унукалхай, Серце Змії, 24 Serpentis,
HR 5854,
HD 140573,
SAO 121157,
HIP 77070,
ADS 9765, CCDM 15442+0626.
[ 8]
Унук Ельхайя (α Змії, Серце Змії, Унукалхай) — подвійна зоря в екваторіальному сузір'ї Змії . Маючи видиму зоряну величину 2,64m [ 9] , ця зоря є найяскравішою в сузір'ї, і її можна спостерігати неозброєним оком майже з будь-якої точки Землі . Виміри паралакса дають відстань приблизно 74 світлових роки (22,6 парсека ) від Сонця.
Властивості
Унук Ельхайя — зоряний гігант спектрального класу K2 III , що витратив водень у своєму ядрі та зійшов із головної послідовності у процесі своєї зоряної еволюції. Інтерферометричні виміри кутового діаметра цієї зорі після корекції на потемніння до краю [ 10] дають 4,85 ± 0,05 мас [ 11] , що, у свою чергу, дає фізичний радіус приблизно в 12 разів більший за радіус Сонця [ 5] . Ефективна температура зовнішньої оболонки досягає 4498 K,[ 7] , що надає зорі помаранчевий колір, характерний для зір класу К[ 12] .
Світність зорі приблизно в 38 разів більше за сонячну в оптичному спектрі та в 32 рази більше — в інфрачервоному [ 6] . Має два супутники: +11,8 m та +13 m з кутовими відокремленнями 58" та 2,3' відповідно.
Примітки
↑ а б в г д van Leeuwen, F. (November 2007), Validation of the new Hipparcos reduction, Astronomy and Astrophysics , 474 (2): 653—664, arXiv :0708.1752 , Bibcode :2007A&A...474..653V , doi :10.1051/0004-6361:20078357
↑ а б Gutierrez-Moreno, Adelina та ін. (1966), A System of photometric standards , т. 1, Publicaciones Universidad de Chile, Department de Astronomy, с. 1—17, Bibcode :1966PDAUC...1....1G
↑ Famaey, B. та ін. (January 2005), Local kinematics of K and M giants from CORAVEL/Hipparcos/Tycho-2 data. Revisiting the concept of superclusters, Astronomy and Astrophysics , 430 (1): 165—186, arXiv :astro-ph/0409579 , Bibcode :2005A&A...430..165F , doi :10.1051/0004-6361:20041272
↑ Carney, Bruce W. та ін. (March 2008), Rotation and Macroturbulence in Metal-Poor Field Red Giant and Red Horizontal Branch Stars, The Astronomical Journal , 135 (3): 892—906, arXiv :0711.4984 , Bibcode :2008AJ....135..892C , doi :10.1088/0004-6256/135/3/892
↑ а б Lang, Kenneth R. (2006), Astrophysical formulae , Astronomy and astrophysics library, т. 1 (вид. 3rd), Birkhäuser, ISBN 3-540-29692-1 . Радіус (R* ) обчислюється за формулою:
2
⋅
R
∗
=
(
10
−
3
⋅
22.7
⋅
4.85
)
AU
0.0046491
AU
/
R
⨀
≈
23.7
⋅
R
⨀
{\displaystyle {\begin{aligned}2\cdot R_{*}&={\frac {(10^{-3}\cdot 22.7\cdot 4.85)\ {\text{AU}}}{0.0046491\ {\text{AU}}/R_{\bigodot }}}\approx 23.7\cdot R_{\bigodot }\end{aligned}}}
↑ а б Kaler, James B., UNUKALHAI (Alpha Serpentis) , Stars , University of Illinois, процитовано 11 січня 2012
↑ а б в г Massarotti, Alessandro та ін. (January 2008), Rotational and Radial Velocities for a Sample of 761 HIPPARCOS Giants and the Role of Binarity, The Astronomical Journal , 135 (1): 209—231, Bibcode :2008AJ....135..209M , doi :10.1088/0004-6256/135/1/209
↑ UNUKALHAI -- Star in double system , SIMBAD , Centre de Données astronomiques de Strasbourg, процитовано 11 січня 2012
↑ Змія // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 173. — ISBN 966-613-263-X .
↑ Потемніння до краю // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 375. — ISBN 966-613-263-X .
↑ Richichi, A.; Percheron, I.; Khristoforova, M. (February 2005), CHARM2: An updated Catalog of High Angular Resolution Measurements, Astronomy and Astrophysics , 431 : 773—777, Bibcode :2005A&A...431..773R , doi :10.1051/0004-6361:20042039
↑ The Colour of Stars , Australia Telescope, Outreach and Education , Commonwealth Scientific and Industrial Research Organisation, 21 грудня 2004, архів оригіналу за 22 лютого 2012, процитовано 16 січня 2012 [Архівовано 2013-12-03 у Wayback Machine .]