Умовний розподіл у теорії ймовірностей — це розподіл випадкової величини за умови, що інша випадкова величина набуває визначене значення.
Визначення
Передбачимо, що задано ймовірнісний простір
(
Ω
,
F
,
P
)
{\displaystyle (\Omega ,{\mathcal {F}},\mathbb {P} )}
.
Дискретні випадкові величини
Нехай
X
:
Ω
→
R
m
{\displaystyle X:\Omega \to \mathbb {R} ^{m}}
і
Y
:
Ω
→
R
n
{\displaystyle Y:\Omega \to \mathbb {R} ^{n}}
— випадкові величини, такі, що випадковий вектор
(
X
,
y
)
⊤
:
Ω
→
R
m
+
n
{\displaystyle (X,y)^{\top }:\Omega \to \mathbb {R} ^{m+n}}
має дискретний розподіл , що задається функцією ймовірностей
p
X
,
y
(
x
,
y
)
,
x
∈
R
m
,
y
∈
R
n
{\displaystyle p_{X,y}(x,y),\;x\in \mathbb {R} ^{m},y\in \mathbb {R} ^{n}}
. Нехай
y
0
∈
R
n
{\displaystyle y_{0}\in \mathbb {R} ^{n}}
такий, що
P
(
Y
=
y
0
)
>
0
{\displaystyle \mathbb {P} (Y=y_{0})>0}
. Тоді функція
p
X
∣
Y
(
x
∣
y
0
)
=
P
(
X
=
x
∣
Y
=
y
0
)
=
p
X
,
y
(
x
,
y
0
)
p
y
(
y
0
)
,
x
∈
R
m
{\displaystyle p_{X\mid Y}(x\mid y_{0})=\mathbb {P} (X=x\mid Y=y_{0})={p_{X,y}(x,y_{0}) \over p_{y}(y_{0})},\;x\in \mathbb {R} ^{m}}
,
де
p
Y
{\displaystyle p_{Y}}
- функція ймовірностей випадкової величини
Y
{\displaystyle Y}
, називається умовною функцією ймовірностей випадкової величини
X
{\displaystyle X}
за умови, що
Y
=
y
0
{\displaystyle Y=y_{0}}
. Розподіл, що задається умовною функцією ймовірностей, називається умовним розподілом.
Абсолютно неперервні випадкові величини
Нехай
X
:
Ω
→
R
m
{\displaystyle X:\Omega \to \mathbb {R} ^{m}}
и
Y
:
Ω
→
R
n
{\displaystyle Y:\Omega \to \mathbb {R} ^{n}}
- випадкові величини, такі що випадковий вектор
(
X
,
Y
)
⊤
:
Ω
→
R
m
+
n
{\displaystyle (X,Y)^{\top }:\Omega \to \mathbb {R} ^{m+n}}
має абсолютно неперервний розподіл , який задається щільностю ймовірностей
f
X
,
Y
(
x
,
y
)
,
x
∈
R
m
,
y
∈
R
n
{\displaystyle f_{X,Y}(x,y),\;x\in \mathbb {R} ^{m},y\in \mathbb {R} ^{n}}
. Нехай
y
0
∈
R
n
{\displaystyle y_{0}\in \mathbb {R} ^{n}}
таке, що
f
Y
(
y
0
)
>
0
{\displaystyle f_{Y}(y_{0})>0}
, де
f
Y
{\displaystyle f_{Y}}
- щільність випадкової величини
Y
{\displaystyle Y}
. Тоді функція
f
X
∣
Y
(
x
∣
y
0
)
=
f
X
,
Y
(
x
,
y
0
)
f
Y
(
y
0
)
{\displaystyle f_{X\mid Y}(x\mid y_{0})={\frac {f_{X,Y}(x,y_{0})}{f_{Y}(y_{0})}}}
називається умовною щільностю ймовірності випадкової величини
X
{\displaystyle X}
за умови, що
Y
=
y
0
{\displaystyle Y=y_{0}}
. Розподіл, який задається умовною функцією ймовірності, називається умовним розподілом.
Властивості умовних розподілів
Умовні функції ймовірності і умовна щільність ймовірності є функціями ймовірності і щільністю ймовірності відповідно, тобто вони задовольняють всім необхідним умовам. Зокрема
p
X
∣
Y
(
x
∣
y
0
)
≥
0
,
∀
x
∈
R
m
,
y
0
∈
R
n
{\displaystyle p_{X\mid Y}(x\mid y_{0})\geq 0,\;\forall x\in \mathbb {R} ^{m},\,y_{0}\in \mathbb {R} ^{n}}
,
∑
x
p
X
∣
Y
(
x
∣
y
0
)
=
1
,
∀
y
0
∈
R
n
{\displaystyle \sum \limits _{x}p_{X\mid Y}(x\mid y_{0})=1,\;\forall y_{0}\in \mathbb {R} ^{n}}
,
і
f
X
∣
Y
(
x
∣
y
0
)
≥
0
{\displaystyle f_{X\mid Y}(x\mid y_{0})\geq 0}
майже усюди на
R
m
+
n
{\displaystyle \mathbb {R} ^{m+n}}
,
∫
R
m
f
X
∣
Y
(
x
∣
y
0
)
d
x
=
1
,
∀
y
0
∈
R
n
{\displaystyle \int \limits _{\mathbb {R} ^{m}}f_{X\mid Y}(x\mid y_{0})\,dx=1,\;\forall y_{0}\in \mathbb {R} ^{n}}
,
p
X
(
x
)
=
∑
y
p
X
∣
Y
(
x
∣
y
)
p
Y
(
y
)
{\displaystyle p_{X}(x)=\sum \limits _{y}p_{X\mid Y}(x\mid y)\,p_{Y}(y)}
,
f
X
(
x
)
=
∫
R
n
f
X
∣
Y
(
x
∣
y
)
f
Y
(
y
)
d
y
{\displaystyle f_{X}(x)=\int \limits _{\mathbb {R} ^{n}}f_{X\mid Y}(x\mid y)\,f_{Y}(y)\,dy}
.
Якщо випадкові величини
X
{\displaystyle X}
і
Y
{\displaystyle Y}
незалежні то умовний розподіл дорівнює безумовному:
p
X
∣
Y
(
x
∣
y
0
)
=
p
x
(
x
)
,
∀
x
∈
R
m
{\displaystyle p_{X\mid Y}(x\mid y_{0})=p_{x}(x),\;\forall x\in \mathbb {R} ^{m}}
або
f
X
∣
Y
(
x
∣
y
0
)
=
f
x
(
x
)
{\displaystyle f_{X\mid Y}(x\mid y_{0})=f_{x}(x)}
майже усюди на
R
m
{\displaystyle \mathbb {R} ^{m}}
.
Умовні ймовірності
Дискретні випадкові величини
Якщо
A
{\displaystyle A}
- зліченна підмножина
R
m
{\displaystyle \mathbb {R} ^{m}}
, то
P
(
X
∈
A
∣
Y
=
y
0
)
=
∑
x
∈
A
p
X
∣
Y
(
x
∣
y
0
)
{\displaystyle \mathbb {P} (X\in A\mid Y=y_{0})=\sum \limits _{x\in A}p_{X\mid Y}(x\mid y_{0})}
.
Абсолютно неперервні випадкові величини
Якщо
A
∈
B
(
R
m
)
{\displaystyle A\in {\mathcal {B}}(\mathbb {R} ^{m})}
- борелівська підмножина
R
m
{\displaystyle \mathbb {R} ^{m}}
, то припускаємо за визначенням
P
(
X
∈
A
∣
Y
=
y
0
)
=
∫
A
f
X
∣
Y
(
x
∣
y
0
)
d
x
{\displaystyle \mathbb {P} (X\in A\mid Y=y_{0})=\int \limits _{A}f_{X\mid Y}(x\mid y_{0})\,dx}
.
Зауваження. Умовна ймовірність у лівій частині рівності не може бути визначена класичним способом, оскільки
P
(
Y
=
y
0
)
=
0
{\displaystyle \mathbb {P} (Y=y_{0})=0}
.
Умовні математичні сподівання
Дискретні випадкові величини
Умовне математичне сподівання випадкової величини
X
{\displaystyle X}
за умови
Y
=
y
0
{\displaystyle Y=y_{0}}
виходить підсумовуванням щодо умовного розподілу:
E
[
X
∣
Y
=
y
0
]
=
∑
x
x
p
X
∣
Y
(
x
∣
y
0
)
{\displaystyle \mathbb {E} [X\mid Y=y_{0}]=\sum \limits _{x}x\ p_{X\mid Y}(x\mid y_{0})}
.
Умовне математичне сподівання
X
{\displaystyle X}
за умови випадкової величини
Y
{\displaystyle Y}
- це третя випадкова величина
E
[
X
∣
Y
]
{\displaystyle \mathbb {E} [X\mid Y]}
, що задається рівністю
E
[
X
∣
Y
]
(
ω
)
=
E
[
X
∣
Y
=
Y
(
ω
)
]
,
ω
∈
Ω
{\displaystyle \mathbb {E} [X\mid Y](\omega )=\mathbb {E} [X\mid Y=Y(\omega )],\;\omega \in \Omega }
.
Абсолютно неперервні випадкові величини
Умовне математичне сподівання випадкової величини
X
{\displaystyle X}
за умови
Y
=
y
0
{\displaystyle Y=y_{0}}
виходить інтеграцією щодо умовного розподілу:
E
[
X
∣
Y
=
y
0
]
=
∫
R
m
x
f
X
∣
Y
(
x
∣
y
0
)
d
x
{\displaystyle \mathbb {E} [X\mid Y=y_{0}]=\int \limits _{\mathbb {R} ^{m}}x\,f_{X\mid Y}(x\mid y_{0})\,dx}
.
Умовне математичне сподівання
X
{\displaystyle X}
за умови випадкової величини
Y
{\displaystyle Y}
- це третя випадкова величина
E
[
X
∣
Y
]
{\displaystyle \mathbb {E} [X\mid Y]}
, що задається рівністю
E
[
X
∣
Y
]
(
ω
)
=
E
[
X
∣
Y
=
Y
(
ω
)
]
,
ω
∈
Ω
{\displaystyle \mathbb {E} [X\mid Y](\omega )=\mathbb {E} [X\mid Y=Y(\omega )],\;\omega \in \Omega }
.
Джерела
Карташов М. В. Імовірність, процеси, статистика . — Київ : ВПЦ Київський університет , 2007. — 504 с.
Гнеденко Б. В. Курс теории вероятностей . — 6-е изд. — Москва : Наука , 1988. — 446 с.(рос.)
Гихман И. И. , Скороход А. В. , Ядренко М. В. Теория вероятностей и математическая статистика . — Київ : Вища школа , 1988. — 436 с.(рос.)
Capinski, Marek, Kopp, Peter E. Measure, Integral and Probability. — Springer Verlag 2004. — ISBN 9781852337810
Williams D. Probability with Martingales/ — Cambridge University Press, 1991/ — ISBN 0-521-40605-6