Наднизька частота (англ.Ultra low frequency, ULF) — позначення ITU[1] для частотного діапазону електромагнітних хвиль від 300 герц до 3 кілогерц, що відповідає довжині хвилі від 1000 до 100 км. У науці про магнітосферу та сейсмології зазвичай даються альтернативні визначення, включаючи діапазони від 1 мГц до 100 Гц,[2] від 1 мГц до 1 Гц,[3] і від 10 до 10 мГц Гц.[4]
У магнітосфері і на землі можна спостерігати багато типів хвиль в діапазоні частот ULF. Ці хвилі представляють важливі фізичні процеси в навколоземному плазмовому середовищі. Швидкість ULF-хвиль часто пов'язують зі швидкістю Альвена, яка залежить від навколишнього магнітного поля та щільності маси плазми.
Цей діапазон використовується для зв'язку в шахтах, оскільки радіохвилі даних довжин можуть проникати під землю.[5]
Землетруси
Деякі станції моніторингу землетрусів повідомляли, що іноді перед ним передує сплеск активності ULF. Чудовий приклад цього стався перед землетрусом у Лома-Прієта в 1989 році в Каліфорнії,[6] хоча подальше дослідження вказує, що це була лише несправність датчика.[7] 9 грудня 2010 року вчені-геознавці оголосили, що супутник DEMETER спостерігав різке посилення ULF радіохвиль над Гаїті за місяць до землетрусу магнітудою 7,0 Mw 2010 року.[8] Дослідники намагаються дізнатися більше про цю кореляцію, щоб з’ясувати, чи можна використовувати цей метод як частину системи раннього попередження про землетруси.
↑V. A. Pilipenko, "ULF waves on the ground and in space", Journal of Atmospheric and Terrestrial Physics, Volume 52, Issue 12, December 1990, pp. 1193–1209, ISSN0021-9169, DOI:10.1016/0021-9169(90)90087-4.
↑T. Bösinger and S. L. Shalimov, "On ULF Signatures of Lightning Discharges", Space Science Reviews, Volume 137, Issue 1, pp. 521–532, June 2008, DOI:10.1007/s11214-008-9333-4.