Український науково-технологічний центр

The Science and Technology Center in Ukraine
Український Науково-Технологічний Центр
300 px
300 px
АбревіатураУНТЦ (англ. STCU)
Типорган державної влади[1]
Засновано25.10.1993
Країна Україна[1]
Штаб-квартираКиїв, Україна
50°26′56″ пн. ш. 30°27′00″ сх. д. / 50.448796° пн. ш. 30.45005° сх. д. / 50.448796; 30.45005
Місце діяльностіСНД
Виконавчий директорКуртіс Белаяч (англ. Curtis Bjelajac)
Вебсайт: stcu.int
Мапа

Український Науково-Технологічний Центр, УНТЦ (англ. The Science and Technology Center in Ukraine, STCU) — міжнародна міжурядова організація, створена з метою запобігання розповсюдженню знань та досвіду, пов'язаних зі зброєю масового знищення. Таким чином країни, що фінансують цей центр, намагаються зробити свій внесок у забезпечення міжнаціональної безпеки.

Для досягнення цієї мети УНТЦ залучає до співпраці колишніх оборонників (спеціалістів, що працювали в оборонній галузі), вчених та науковців, що працювали над створенням ядерної, хімічної, біологічної чи іншої зброї масового знищення, в сферах ядерної та хімічної промисловостей, працівників закритих наукових центрів, установ та лабораторій колишнього СРСР. Співпраця відбувається в рамках проєктів УНТЦ, що фінансуються Європейським Союзом, США та Канадою. Проєкти УНТЦ дають змогу створити робочі місця та надати оплачувану роботу фахівцям для спрямування їх діяльності в мирне русло та на розвиток світової науки.

УТНЦ діє в Україні на підставі Угоди про створення УНТЦ від 25.10.1993[2], яка укладена між урядами України, Канади, США та Швеції, а також Протоколу про внесення поправок до Угоди про створення Українського науково-технологічного центру від 07.07.1997[3]. Угода набула чинності в червні 1994 року.

УНТЦ розпочав свою діяльність після проведення першої ради членів правління 14-15 грудня 1995.

Пізніше, 26 листопада 1998, Європейський Союз приєднався до Угоди УНТЦ і замінив Швецію як Сторону-донора. Впродовж діяльності Центру, Азербайджан, Грузія, Молдова і Узбекистан приєдналися до УНТЦ як країни-члени Угоди. На сьогодні, головна штаб-квартира УНТЦ знаходиться в Києві і має регіональні представництва в Баку, Кишиневі і Тбілісі, а також у Харкові та Львові.

Центр має 178 організацій-партнерів (урядові та комерційні фірми).

УНТЦ сприяє напрацюванню та розвитку професійних зв'язків вчених та інститутів з провідними експертами та інститутами ЄС, Канади та США.

Окрім того, УНТЦ проводить тренінги та здобуття знань і досвіду у сферах:

  • патентне право;
  • стратегічне планування;
  • бізнес-адміністрування та комерціалізація;
  • трансфер технологій.

Учасники УНТЦ

Країни-донори (фінансуючі сторони)

Країни-реципієнти

Фінансування

З моменту першого Засідання членів правління УНТЦ у 1995 році, Центр профінансував понад 1500 науково-дослідних проєктів вчених з України, Грузії, Азербайджану, Молдови та Узбекистану, загальною сумою понад 300 млн дол. США. Учасниками проєктів за цей час стали понад 18.000 науковців, 10.000 з яких є колишніми вченими оборонного комплексу Радянського Союзу.

З 1995 до листопада 2010 року, УНТЦ проведене наступне фінансування:

Загальна сума фінансування — 207,483,873 дол. США.

Крім цього, УНТЦ стала механізмом, який зміг об'єднати українських, грузинських, азербайджанських, молдовських та узбецьких вчених та інститути з великою кількістю урядових та комерційних партнерів з США, Канади та ЄС. У цей час, УНТЦ залучено понад 90 млн доларів США для фінансування науково-дослідних проєктів саме від цих зовнішніх партнерів.

Урядові партнери, з якими працює УНТЦ, профінансували 160 проєктів на суму понад 71 млн доларів США та 6 млн. Євро.

З УНТЦ працюють 855 комерційних партнерів, які профінансували 140 проєктів на суму понад 77 млн доларів США та 5,66 млн. Євро.

Досягнення

З часу створення Український науково-технологічний центр не лише інвестував в Україну $200 млн для втілення в життя понад 400 наукових проєктів, а й дав роботу більш як тисячі українським ученим, понад 80 університетам та науково-дослідним інститутам.

За результатами проєктів УНТЦ отримано 290 патентів: 225 в Україні, 3 в країнах СНД і 12 міжнародних патентів.

Саме через УНТЦ відбувається фінансування української частини робіт для міжнародних проєктів, в яких Україна формально не бере участі. Зокрема, фінансувалися роботи українських вчених для Великого адронного колайдера, адже участь України в CERN на офіційному рівні не затверджено. Так само фінансувалися роботи українських вчених для міжнародного проєкту ITER, в якому Україна також не бере участі через брак фінансування (аби стати учасником проєкту слід заплатити вступний внесок в 1 млрд. Євро).

Керівництво

  • Виконавчий директор УНТЦ — Куртіс Белаяч (англ. Curtis Bjelajac), США
  • Перший заступник Виконавчого директора від України — Микола Лубів (англ. Mykola Lubiv)

Історія створення

  • 25 жовтня 1993 р. — Україна, Сполучені Штати Америки, Канада і Швеція підписали угоду про утворення Українського Науково-Технологічного Центру (Угода УНТЦ).
  • 29 грудня 1997 р. — Узбекистан приєднався до Угоди УНТЦ.
  • 26 листопада 1998 р. — Європейський Союз приєднався до Угоди УНТЦ і таким чином замінив Швецію як сторону угоди.
  • 18 березня 1998 р. — Грузія приєдналася до Угоди УНТЦ.
  • 27 червня 2003 р. — Азербайджан приєднався до Угоди УНТЦ.
  • 7 грудня 2004 р. — Молдова приєдналася до Угоди УНТЦ.

Подібні організації

Посилання

Джерела

Примітки

  1. ↑ а б GRID Release 2017-05-22 — 2017-05-22 — 2017. — doi:10.6084/M9.FIGSHARE.5032286
  2. ↑ http://www.licasoft.com.ua/component/lica/?p=0&base=1&menu=56289&u=1&type=1&view=text[недоступне посилання з липня 2019][недоступне посилання з березня 2024]
  3. ↑ http://www.licasoft.com.ua/component/lica/?p=0&base=1&menu=56289&u=1&type=1&view=text[недоступне посилання з липня 2019][недоступне посилання з березня 2024]

Див. також