Уколова Вікторія Іванівна

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Уколов.
Вікторія Іванівна Уколова
Народилася11 травня 1944(1944-05-11) (80 років)
Самарканд, Узбецька РСР, СРСР
Країна СРСР
 Росія
Національністьросіянка
Діяльністьісторикиня
Alma materІсторичний факультет МДУ
Галузьісторія, філософія історії, культурологія
ЗакладМосковський державний інститут міжнародних відносин
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньдоктор історичних наук
Нагороди
Орден Пошани (Російська Федерація)
почесний робітник вищої професійної освіти Російської Федерації

Вікторія Іванівна Уколова (нар. 11 травня 1944, Самарканд, Узбецька РСР, СРСР) — радянський російський історик. Доктор історичних наук, професор.

Життєпис

Вікторія Іванівна Уколова народилась 11 травня 1944 року в місті Самарканд, Узбекистан в родині військового. Закінчила загальноосвітню школу № 2 м. Ромни. Закінчила історичний факультет і аспірантуру МДУ імені М. В. Ломоносова Закінчила аспірантуру Московського державного університету імені М. В. Ломоносова. Працювала в Інституті загальної історії. У 1998 році Вікторія Уколова прийшла працювати в Московський державний інститут міжнародних відносин Міністерства Іноземних Справ Росі, де очолила кафедру всесвітньої і вітчизняної історії. Від 1999 до 2013 вона - заступник голови експертної ради з історії ВАК Росії. Член бюро Російської асоціації медієвістов і істориків раннього Нового часу. Голова редколегії видання РАН "Пам'ятники історичної думки", член редколегій журналів "Вісник древньої історії" і "Середні віки".

Наукова діяльність

Професор Уколова займається дослідженнями історії і культури пізньоантичного Риму і ранньосередньовічної Європи (V—VII століття). Доктор історичних наук(1987), професор(1994), завідувачка кафедри всесвітньої і вітчизняної історії МДІМВ(У) МЗС Росії. Вона - автор більше десяти монографій, близько трьохсот статей і публікацій. Вікторія Іванівна викладала курси «Історія Древньої Греції і Риму», «Історія і культура Латинського Середньовіччя», спецкурси «Біблія в європейському мистецтві», «Філософи і святі і Пізню античність». Неодноразово читала лекції в університетах Великої Британії, Франції, Італії, США.

Наукові роботи

  • Уколова, В. И. «Останній римлянин» Боэций. — М., Наука, 1987.
  • Уколова, В. И. Антична спадщина і культура раннього середньовіччя. — М., Наука, 1989.
  • Уколова, В. И. Пізній Рим. П'ять портретів. — М., Наука, 1992.
  • Уколова, В. И. Немировський А. И. Світло зірок, або останній Розенкрейцер. — М., 1994.
  • Уколова, В. И. Античність: історія і культура. У 2-х тт. — М., 1999.
  • Уколова, В. И. Історія для завтрашнього дня. — М., 2001. (співавторство).

Монографії іноземними мовами:

  • Ukolova V.I. Feudal Society and its Culture ( в соавторстве) — М., 1987.
  • Ukolova V.I. Last romans and European culture — М., 1990.
  • Ukolova V.I. Intellectual life in the middle age — М., 1990.
  • Ukolova V.I. Three defeats or the happy life of Flavius Cassiodorus // Journal of ancient civilizations (China) 1993.
  • Ukolova V.I. Los ultimos Romanos et cultura europea. — M., 1991.

Досягнення

  • 1987 — захистила дисертацію і отримала вчену ступінь доктор історичних наук
  • 1994 — присуджено вчене звання професор

Джерела

Посилання