Узгоджувальний трансформатор

Узго́джувальний трансформа́тор (англ. matching transformer) — трансформатор, призначений для вмикання між двома колами з різними імпедансами з метою оптимізації потужності сигналу, що пересилається[1]. Одночасно узгоджувальний трансформатор забезпечує створення гальванічної розв'язки між ділянками схем.

Узгоджувальні трансформатори поділяють на вхідні, вихідні та проміжні.

Вхідні і проміжні трансформатори

Вхідні і проміжні (міжкаскадні) трансформатори повинні мати підвищену завадозахищеність. Найменшу чутливість до впливу зовнішніх магнітних полів мають трансформатори, зібрані на магнітопроводах стрижневого або тороїдального типу. Магнітопроводи вхідних і проміжних трансформаторів можуть бути як штампованими, так і стрічковими. Як матеріали магнітопроводів використовують пермалої (марки: 80НХС або 79НМ), а також сталь 3414 та ін.

Види обмоток та марки проводів, що застосовуються такі ж, як і для силових трансформаторів, однак діаметр дроту, габарити і маса таких трансформаторів є набагато меншими. Вхідні та проміжні трансформатори поміщають в металевий корпус або обпресовують пластмасою та встановлюють на друковану плату за допомогою «лапок» або безпосередньо паянням виводів з лудженого дроту діаметром 0,1…1,5 мм. Трансформатори зазвичай працюють без підмагнічування або при слабкому підмагнічуванні.

Вихідні трансформатори

Вихідні трансформатори застосовують в кінцевих каскадах, пристроях, які часто розсіюють більшу потужність, тому габарити їх менші ніж у силових, але більші від вхідних і проміжних. Вихідні трансформатори повинні мати мінімальні нелінійні спотворення трансформованого сигналу і забезпечувати нормальний тепловий режим. Більшу площу тепловіддачі має стрижневе осердя, проте в конструкціях вихідних трансформаторів використовують і броньові магнітопроводи. Матеріалами магнітопроводів (штампованих і стрічкових) служать холоднокатані електротехнічні сталі, а також пермалой марки 50НХС. Для потужних вихідних трансформаторів застосовують провідники з високоміцною ізоляцією із вініфлексу (марка: ПЭВТЛ) або скловолокна (марка: ПСДК). Трансформатори мають захисний металевий корпус або скобу-обойму. Кріплення їх здійснюють аналогічно до кріплення силових трансформаторів.

Особливістю вихідних трансформаторів є їх робота з підмагнічуванням і, як наслідок цього, наявність немагнітного зазору в магнітопроводі.

Див. також

Посилання

  1. ↑ ДСТУ 2815-94 Електричні й магнітні кола та пристрої. Терміни та визначення.

Джерела

  • Трансформатори. Монтаж, обслуговування та ремонт [Текст] / М. В. Принц, В. М. Цимбалістий. — Л. : Оріяна-Нова, 2007. — 184 c. — (Професійно-технічна освіта України). — ISBN 978-966-2128-03-1
  • Электрические машины: Трансформаторы: Учебное пособие для электромех. спец. вузов/Б. Н. Сергеенков, В. М. Киселёв, Н. А. Акимова; Под ред. И. П. Копылова. — М.: Высш. шк., 1989–352 с ISBN 5-06-000450-3
  • Электромагнитные расчеты трансформаторов и реакторов. — М.: Энергия, 1981–392 с.
  • Тихомиров П. М. Расчёт трансформаторов. Учебное пособие для вузов. М.: Энергия, 1976. — 544 с.