Широко відомий як кіноактор і телеведучий програм «Оба-на!», «Оба-на! Угол-шоу», «Доктор Угол» і «Добрий вечір з Ігорем Угольніковим» у першій половині 1990-х років. Часто запрошували в журі Вищої лігиКВН.
У 1984—1988 роках працював у театрі імені Миколи Гоголя, де грав у п'єсах «А цей випав з гнізда» («Політ над гніздом зозулі»), «Декамерон», «Берег» тощо. Також працював в театрі-кабаре «Летучая мышь» під керівництвом Григорія Гурвича, театрі «На Південному-Заході», МХТ імені Чехова.
У першій половині 1990-х років три місяці прожив у Нью-Йорку, де для накопичення досвіду відвідував степову школу Грегорі Гайнса, бродвейські постановки і телевізійні зйомки, проте, щоб себе хоч якось утртмувати, працював посудомийником[6].
Знявся в кліпі пісні «Человек-свисток» у виконанні Анжеліки Варум.
У 1990—1995 роках — автор і продюсер та ведучий програми «ОБА-НА!». У 1995—1996 роках — автор і продюсер комедійного серіалу «Доктор Угол» на телеканалі НТВ. У 1996—1997 роках — заступник директора Дирекції телевізійного мовлення ВДТРК. У 1999—2002 роках — віце-президент Російського фонду культури.
У 1997—2002 роках — автор і ведучий щоденного розважального ток-шоу «Добрий вечір з Ігорем Угольниковим» на телеканалі «Росія», пізніше на СТС[7]. У 2001 році — директор Будинку кіно Союзу кінематографістів.
У 2001—2003 роках — актор МХТ імені Чехова.
У 2004—2008 роках — генеральний директор і продюсер Телевізійного сатиричного журналу «Фитиль».
У 2006—2017 роках — голова Телерадіомовної організації Союзної Держави Росії і Білорусії (ТРО Союзу).
З 2008 року — ведучий ток-шоу «Час Союзу» (на телеканалі ТРО Союзу).
Ігор Угольников свідомо порушив державний кордон України з метою проникнення до окупованого Росією Криму. Влітку 2017 року він разом з іншими акторами перебував на зйомках фільму «Вічне життя» у різних кримських містах, зокрема Ялті та Судаку[11][12].
Також актор підтримав анексію українського Криму Росією, побачивши в цьому причину ще в подіях кінця 1980-х — початку 1990-х років та розвалі Радянського Союзу:
Всі проблеми з Кримом, які ми зараз вже не маємо, виникли завдяки Борису Миколайовичу. Він міг тоді відстояти, і Крим б залишився Росією. Він не розумів, що він стратегічно важливий для Росії і завжди повинен бути російським. Ми зараз йдемо в політику, але я відповідаю на Ваше головне питання: нас бояться і будуть боятися, головне — щоб ми самі себе не боялися», — сказав Ігор Угольников[13].
Підтримав російське вторгнення в Україну, знявся у ролику для державного телеканалу Росія-24[14]. 19 жовтня 2022 року внесен до санкційних списків України проти осіб «які публічно закликають до агресивної війни, виправдовують та визнають законною збройну агресію РФ проти України, тимчасову окупацію території України»[15].
Дід по матері, Ісаак Циркін, працював у ДБРЗ (Державного будинку радіомовлення і звукозапису) в Москві, загинув на початку грудня 1941 року.[16]
Бабуся — Раїса Шмерковна Циркіна (21 вересня 1912—1998)
Батько — Станіслав Васильович Угольников (нар. 23 вересня 1938)
Мати — Ганна Ісаківна Угольникова (дівоче Циркіна) (нар. 1 лютого 1940)
Молодший брат — астроном Олег Станіславович Угольников (нар. 6 вересня 1974) — старший науковий співробітник Інституту космічних досліджень РАН, кандидат фізико-математичних наук, автор щорічників «Астрономічний Календар» та «Шкільний Астрономічний Календар», голова Центральної предметно-методичної комісії з астрономії Всеросійської олімпіади школярів.[17][18]
Перша дружина (1984—1990) — Наталія Шумиліна
Дочка від першого шлюбу — Ірина Ігорівна Угольникова (нар. 1987) закінчила РДГУ, галеристка, художниця малює татуювання, продюсер.[19][20][21]
Друга дружина (з 1992 року[22]) — Алла Угольникова (нар. 1962) — режисерка, сценаристка, закінчила філософський факультет МДУ, працювала режисером і сценаристом «Оба-на!», однокласниця Ігоря[20][21][23]
2014 — Жіночий батальонъ — телевізійний 4-серійний художній фільм
2015 — Перша Світова війна. WW1 (США, Сербія, Німеччина, Туреччина, Англія, Канада, Росія, Франція)
2016—2017 — Генеральний продюсер серіалу «Каспій-24»
2018 — продюсер військово-історичного фільму «Іллінський кордон»[25].
Продюсер документальних фільмів (2007—2009 рр.)
«Вбити гауляйтера»
«Брестська фортеця»
«Червона доріжка. Історія Московського Кінофестивалю»
«Антисволота»
«Пані Перемога режисера Мотиля»
«Андрій Громико. Гігант, якому вдалося вижити»
«Бувальщина і небилиця про маршала Рокоссовського»
«Кіноіндустрія Країни Рад»
«Коханці з Вітебська»
«Янка Купала. Неназване»
«Москва — Мінськ. Кінотранзит»
«Історія ВІА» тощо.
Робота в театрі, кіно і на телебаченні
1984—1988 роки — Театр імені Гоголя: «А цей випав з гнізда» («Політ над гніздом зозулі») Д. Вассермана; «Декамерон» Д. Боккаччо; «Берег» Ю. Бондарєва тощо.
1988—1990 роки — роль Хлестакова у виставі «Ревізор» театру «На Південному-Заході».
1989—1992 роки — Московський театр-кабаре «кажан»: «Читання нової п'єси» Гр. Гурвича.
1991 — автор проекту «Прощання з гімном СРСР»
1991—1995 роки — автор і режисер телепрограми «Оба-на!»
1992—1995 роки — Автор телепрограми «Угол шоу»
1996 рік — автор, режисер і актор в 48-серійному телевізійному проекті «Доктор Угол»
1996 рік — вихід у світ книги «Оба-на!»
1996 рік — вихід диска «Оба-на!» з піснями у виконанні І. С. Угольникова, які звучали раніше створених ним програмах.
1996 рік — продюсер ток-шоу «V. I. P. — Особливо важливі персони» (автор — Алла Угольникова).
1997—2002 — автор і ведучий щоденного розважального ток-шоу «Добрий вечір з Ігорем Угольніковим» на телеканалі «Росія», потім на СТС.
2001—2002 — Московський художній академічний театр імені Чехова: Вистава «Дівчата бітлів»; вистава «Гамлет у гострому соусі».
2003—2007 — виконавець головної ролі у виставі приватного театру «Імперія Зірок» за п'єсою Клода Маньє «Оскар» реж. Петра Штейна.
2003 рік — Виконувач обов'язків директора «Редакції сатиричного кіножурналу „Фітіль“»
2003—2007 — Продюсер Телевізійного сатиричного журналу «Фітіль»
2005 рік — Режисер і виконавець головної ролі у фільмі «Великий Фітіль».
2006—2017 — Ведучий програм ТРО «Час союзу» і «Від першої особи».
2007 рік — Продюсер документального фільму «Вбити гауляйтера»
2010 рік — Автор ідеї і Генеральний продюсер фільму «Брестська фортеця».
2011 рік — Роль президента у фільмі «Оповідання» режисера Михайла Сегала.
2012 рік — Головна роль у виставі «Пастка для чоловіка»
2013 рік — Автор літературного перекладу, режисер, актор у виставі Театру сатири «Дурні»[26]
2013 рік — Роль у виставі «Шкідливі звички»
2013 рік — Автор ідеї і генеральний продюсер фільму «Батальонъ»
Нагороди, премії
1992 — Лауреат Першої премії «Золотий Остап», що присуджується за найвищі досягнення в жанрі сатири і гумору.
1994 — Премія «Овація» за найкращу телевізійну програму.
2002 — Премія «Золотий стілець» Другого міжнародного телевізійного фестивалю гумору в Одесі в номінації «За чарівність і винахідливість».
2007 — Подяка Президента Російської Федерації за великий внесок у створення і розвиток нового телевізійного проекту сатиричного журналу «Фітіль»[27].
2007 — Спеціальний диплом та приз журі «За пошуки нової мови в документальному кіно» на XIV Мінському міжнародному кінофестивалі за документальний фільм «Вбити гауляйтера».
2010 — Премія ФСБ Росії в номінації «Кіно — і телефільми» за художній фільм «Брестська фортеця».
2011 — Орден «За шляхетність помислів і справ» від Ради ветеранів центрального апарату МВС Росії.[28]
2011 — Медаль «За заслуги та увічнення пам'яті загиблих захисників Вітчизни» від Міністерства оборони РФ.
2011 — Фільм «Брестська фортеця» отримав нагороди на фестивалях і кінофорумах:
Номінант — Найкращий іноземний фільм «Золотий півень і сто квітів»/ Golden Rooster and 100 Flowers
Найкращий кінопродюсер — Ігор Угольников — «Московська прем'єра в Ризі»
пеціальна номінація, присвячена 65-річчю Великої Перемоги — Ігор Угольников — «Білорусь Росія. Крок у майбутнє»
Перша премія в номінації «Кіно» — Щорічний конкурс у культурному центрі ФСБ Росії
Найкращий російський фільм — Кіноньюс-2011
Спеціальний приз журі — Кришталевий свічник VI міжнародного православного стрітенського кінофестивалю «Зустріч»
Найкращий російський екшн, Найкраща російська драма — Народна інтернет-кінопремія «Жорж»
Гран-прі — VII міжнародний фестиваль кінофільмів і радіопрограм «Перемогли разом»
Спеціальний приз губернатора Мурманської області — Ігор Угольников — Міжнародний кінофестиваль «Північне сяйво»
Найкращий ігровий фільм — Міжнародний фестиваль «Земля і люди»
Найкраще ігрове кіно — Міжнародний кінофорум «Золотий Витязь»
Гран-прі — Телекінофорум «Разом»
Телевізійний серіал «Фортеця» став переможцем у номінації «Телевізійний фільм і серіал» — Євразійський телефорум
Найкращий фільм про Велику Вітчизняну війну — Московський відкритий фестиваль молодіжного кіно «Відображення»
Ігор Угольников — спеціальний приз журі — Міжнародний фестиваль військово-патріотичного кіно імені Сергія Бандарчука «Волоколамський рубіж»
Спеціальний приз Журі — Третій міжнародний кінофестиваль «Корона Карпат»
2016 — Фільм «Батальйон» отримав нагороди на фестивалях і кінофорумах:
Найкращий фільм світу, Найкращий фільм країн БРІКС — The South African International Film Festival RapidLion (ПАР, Йоганнесбург)
Найкращий фільм, Приз великого журі за найкращий фільм — Hollywood Florida Film Festival! (США, Флорида)
Найкращий драматичний фільм, Найкращий продюсер — iFilmmaker International Film Festival (Іспанія, Марбелья)
Найкращий фільм — International Euro Film Festival On Line (Іспанія, Марбелья)
Продюсерська нагорода — Laughlin International Film Festival (США, штат Невада, Лафлін)
Найкращий іноземний фільм — The 2015 Catalina Film Festival (США, Каліфорнія, Каталіна)
Найкращий іноземний фільм — The Second Edition Bridge Film Fest (BFF) (Косово, Митровиця)
Платинова нагорода — Asia Pacific Internatinal Filmmaker Festival & Awards (APIFA) (Азіатсько-тихоокеанський Міжнародний кінофестиваль в Індонезії)
Найкращий фільм — 2nd Navi Mumbai International Film Festival (Міжнародний кінофестиваль в Мумбаї)
Гран-прі — Міжнародний фестиваль воєнного кіно імені Ю. М. Озерова (Росія, Калінінград)
