|
Угода про співробітництво у сфері безпеки та довгострокову підтримку між Україною та Данією
Безпекова угода між Україною та Данією (дан. Aftale om sikkerhedstilsagn til Ukraine)[1], повна назва Угода про співробітництво у сфері безпеки та довгострокову підтримку між Україною та Данією (англ. Agreement on security cooperation and long-term support between Denmark and Ukraine)[2] — угода, укладена 23 лютого 2024 року між Україною та Данією про гарантії безпеки Україні. Вона визначає сфери безпекової співпраці — військової, політичної, фінансової та гуманітарної[3][4]. Документ підписано президентом України Зеленським та премʼєр-міністром Данії Метте Фредеріксен, вона мала діяти 10 років із можливістю продовження. Данія стала першою країною не з «Великої сімки» (G7) і першою країною Північної Європи, яка підписала безпекову угоду з Україною[5]. ПередумовиПовномасштабне російське вторгнення в Україну супроводжується руйнацією української інфраструктури, погіршенням економіки та негативним впливом на демографію країни. Війна з РФ вимагає створення для України безпекових гарантій. Як приклади для створення оптимальної безпекової моделі для України розглядалися: економічне відновлення Південної Кореї і роль оборонної підтримки з боку США, а також безпекові моделі взаємодії США з Тайванем та Ізраїлем[6]. 24 травня 2022 року оголошено про створення міжнародної консультативної групи, яка розроблятиме пропозиції щодо гарантій безпеки для України. Цю групу очолили спільно керівник Офісу Президента України Андрій Єрмак і екс-генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен[7]. 1 липня 2022 року відбулось перше засідання Групи з питань безпеки для України[8]. 13 вересня 2022 року співкерівники цієї групи презентували «Київський безпековий договір. The Kyiv Security Compact. Міжнародні гарантії безпеки для України: рекомендації»[9][10]. У запропонованих рекомендаціях зазначається, що здатність України захищатися від агресора є найсильнішою гарантією безпеки відповідно до статті 51 Статуту ООН, а гарантії мають бути політично та юридично обов’язковими для виконання на основі двосторонніх угод, які об’єднані в межах спільного документа «Київський безпековий договір»[10]. 12 липня 2023 року на саміті НАТО у Вільнюсі країни «Великої сімки» погодили Спільну декларацію підтримки України[11][12]. Наразі до «гарантій безпеки» приєдналися 30 країн[13]. Першою країною, з якою Україна уклала безпекову угоду, стала Велика Британія. Другою країною — Німеччина, третьою країною — Франція. Підписання угодиУкраїна та Данія уклали безпекову угоду 23 лютого 2024 року під час візиту премʼєр-міністра Данії Метте Фредеріксен до Львова. Про підписання безпекової угоди з Україною прем’єрка Данії оголосила 22 лютого[14]. Метте Фредеріксен підкреслює, що російське вторгнення в Україну — це найсерйозніша ситуація у сфері політики безпеки з часів закінчення холодної війни. Вона вважає, що якщо Україна та Європа не будуть стояти разом, «Україна не встоїть, і тоді потенційно не встоїть і Європа»[14]. Документ, зокрема, передбачав 1,8 млрд євро допомоги 2024 року, також Данія мала підтримувати лобіювати питання з забезпечення F-16 та надання Україні винищувачів, боєприпасів, тренажерів, навчання, обслуговування[15]. Також данський Фонд на підтримку України виділив 8,5 млрд євро у 2023−2028 роках. За словами Зеленського, сторони також домовилися про проведення двостороннього Форуму оборонних індустрій, а також інвестиційного Форуму[16]. Основні положенняДокумент закріплює основні компоненти безпекових зобов'язань, наданих Україні Данією, зокрема стосовно довгострокової військової та фінансової допомоги, і визначає пріоритетні сфери двосторонньої безпекової співпраці у військовій і невійськовій сферах, зокрема в політичній, фінансовій, гуманітарній та в галузі реформ. Угода набуває чинності з моменту підписання та діє протягом 10 років із можливістю продовження[17]. Зобовʼязання
Див. такожПримітки
|
||||||||||||||||||
