Тіт Квінкцій Пен Капітолін Криспін

Тіт Квінкцій Пен Капітолін Криспін
лат. T. Quinctius Pennus Capitolinus Crispinus Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився4 століття до н. е. Редагувати інформацію у Вікіданих
Стародавній Рим
Помер4 століття до н. е. Редагувати інформацію у Вікіданих
невідомо
КраїнаСтародавній Рим Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьдавньоримський політик, давньоримський військовий
Суспільний станпатрицій[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Посададиктатор Редагувати інформацію у Вікіданих, начальник кінноти Редагувати інформацію у Вікіданих, давньоримський сенатор[d][2] Редагувати інформацію у Вікіданих і консул[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоТит Квінкцій Цинциннат Капітолін[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Матиневідомо Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зневідомо Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиГней Квінкцій Капітолін[1] Редагувати інформацію у Вікіданих

Тит Квінкцій Пен Капітолін Криспін (лат. Titus Quinctius Poenus Capitolinus Crispinus; ? — після 351 до н. е.) — політичний, державний та військовий діяч Римської республіки, дворазовий консул 354 і 351 років до н. е.

Життєпис

Походив з патриціанського роду Квінкціїв. Син Тита Квінкція Цинцінната Капітоліна, військового трибуна з консульською владою (консулярного трибуна) 388 року до н. е.

У 361 році до н. е. Тита Квінкція призначено диктатором для ведення війни проти галів—сенонів. За успіхи у ній сенат надав Квінкцію право на тріумф.

У 360 році до н. е. диктатор Квінт Сервілій Агала призначив Тита Квінкція своїм заступником — начальником кінноти. Останній брав участь у війні проти галів та герніків.

У 354 році до н. е. його було обрано консулом разом з Марком Фабієм Амбустом. Під час своєї каденції було укладено союз із самнітами проти галів. Водночас з успіхом воював проти міст Тібур (сучасне м.Тіволі) та Тарквінії. За рішенням народних зборів наказав стратити 358 знатних громадян Тарквініїв.

У 351 році до н. е. його вдруге обрано консулом, цього разу разом з Гаєм Сульпіцієм Петіком. Під час своєї каденції з успіхом воював в Етрурії, практично всю її захопив разом із колегою.

З того часу про подальшу долю Тита Квінкція згадок немає.

Джерела

  • Тит Лівій, Ab urbe condita, VII 9, 18, 22. (лат.)
  1. а б в Digital Prosopography of the Roman Republic
  2. а б Thomas Robert Shannon Broughton The Magistrates of the Roman RepublicSociety for Classical Studies, 1951. — ISBN 0-89130-812-1, 0-89130-811-3