Туз Ілля Олександрович

Туз Ілля Олександрович
 Солдат
Загальна інформація
Народження9 липня 1996(1996-07-09)
Бабичів, Пулинська громада, Житомирська область
Смерть4 квітня 2022(2022-04-04) (25 років)
Ізюм, Харківська область
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСЗСУ Збройні сили
Формування
 95 ОДШБр
Війни / битви

Російська збройна агресія проти України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Туз.

Туз Ілля Олександрович (нар. 9 липня 1996(19960709) — 4 квітня 2022) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєвий шлях

В 2012 році вступив до Центра професійно-технічної освіти м. Житомира, на професію "Тракторист"[1].

2015 року, після закінчення навчання, пішов на строкову службу[2].

Під час проходження служби в 95-ій окремій десантно-штурмовій бригади неодноразово їздив на міжнародні навчання, отримував сертифікати[2].

Весною 2021 року відправився в зону ООС/АТО, в район смт. Нью-Йорка (Донецька область).

Ілля Туз загинув під м. Ізюм, що на Харківщині 04 квітня 2022 року. У військового залишилися батьки, сестра та наречена[3].

"Пряме попадання з танка, – каже побратим Олександр Перестюк. – Це був мій друг, побратим. Він був мужньою людиною. Це була людина з великої літери. Він усім допомагав, був дуже дружелюбним. Його смерть завдала нам великого болю"[4].

09 квітня 2022 року похований в Житомирі, на Смолянському військовому цвинтарі[5].

Нагороди

Указом Президента України №24/2023 від 17 січня 2023 року, нагороджений орденом “За мужність” ІІІ ступеня посмертно[6]

Примітки

  1. ↑ Наші випускники % ⋆ Центр професійно-технічної освіти міста Житомира. Центр професійно-технічної освіти міста Житомира (укр.). Процитовано 29 січня 2023.
  2. ↑ а б Житомирянин Илья Туз погиб на войне, так и не успев сыграть свадьбу. Субота Інтернет-видання (укр.). 28 квітня 2022. Процитовано 14 травня 2022.
  3. ↑ Войтенко, Денис (8 квітня 2022). На Харківщині під час бою загинув 25-річний земляк Ілля Туз. Pulyny.news (укр.). Процитовано 14 травня 2022.
  4. ↑ У Житомирі попрощалися з військовослужбовцем 13 окремого десантно-штурмового батальйону Іллею Тузом. Суспільне|Новини. Пряме попадання з танка, – каже Олександр Перестюк. – Це був мій друг, побратим.
  5. ↑ Житомир попрощався з трьома Героями війни. Zhitomir-OnLine | Новини Житомира | Новости Житомира. Процитовано 14 травня 2022.
  6. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №24/2023 Про відзначення державними нагородами України.


Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.