Трофимович Костянтин Костянтинович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Трофимович (прізвище).
Трофимович Костянтин Костянтинович
Народився1 квітня 1923(1923-04-01)[1]
Пінськ, Поліське воєводство, Польська Республіка[2]
Помер29 березня 1993(1993-03-29)[3] (69 років)
Львів, Україна
ПохованняЛичаківський цвинтар
Країна СРСР
 Україна
Діяльністьмовознавець
Alma materЛНУ ім. І. Франка
Галузьсорабістика
ЗакладЛНУ ім. І. Франка
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньдоктор філологічних наук
Нагороди
орден Вітчизняної війни II ступеня

Трофимович Костянтин Костянтинович (1 квітня 1923, Пинськ — 29 березня 1993, Львів) — учений-славіст, професор Львівського університету, журналіст.

Біографія

Початкову школу і кілька класів гімназії закінчив у Сарнах. Середню освіту здобув у 1947 році. В тому ж році вступив на філологічний факультет Львівського університету. Основною спеціальністю обрав богемістику. Закінчив університет в 1952 році. У 1961 р. він успішно захистив кандидатську дисертацію на тему «Складні слова в чеській мові добілогорського періоду». Його стараннями у Львівському університеті було запроваджено вивчення сербохорватської (1974) і болгарської (1978) мов та літератур. Захистив ступінь доктора наук в 1979 році. Викладав у Львівському університеті у 1954 — 1993. З 1981 професор. Лаборант (1952), старший викладач, доцент (1964), завідувач кафедри слов'янської філології. Декан філологічного факультету Львівського університету 1979 — 1986.

Похований на Личаківському цвинтарі.

Слов'янознавство

Автор підручників і посібників зі старослов'янської мови і порівняльного мовознавства: «Старослов'янська мова: відмінювання і дієвідмінювання» (1958) «Методичні вказівки до виконання контрольних робіт з старослов'янської мови» (1967), «Практикум з порівняльної граматики слов'янських мов», 1960). Учасник славістичних симпозіумів (Ополє, 1989) з'їздів (Київ, 1983) і семінарів (Львів, 1989, Будишін, 1991-92). Член українського комітету славістів.

Сорабістика

Провідний сорабіст. Докторська дисертація «Становлення та розвиток верхньолужицької літературної мови». Написав підручник «Серболужицька мова» (1964), уклав «Верхнелужицко-русский словарь» (1974), «Українсько-верхньолужицький словник» ч. 1 (1993). У співавторстві з Моторним видав «Нариси з історії лужицької літератури» (1970). Упорядник антології дитячої поезії «Ластівка з лужиці» (1969). Один з упорядників антології «Поезія лужицьких сербів» (1971). Досліджував серболужицько-українські мовні та літературні зв'язки («Спільність і відмінності в розвитку відмінювання іменників у лужицькій та українській мовах» (1968), «Сучасні українсько-серболужицькі літературні зв'язки»(1986), «Серболужицька література і Україна» (1987). Автор 150 праць, пов'язаних з сорабістичною тематикою. Ініціатор проведення сорабістичних семінарів у Львові. Нагороджений державною премією НДР ім. Якуба Барта-Цішинського (1986), літературною премією «Домовіни» (1988). Член «Матиці сербської».

Твори

  • Серболужицька мова: Лекції для студентів філологічного факультету. — Львів, 1964. — 122 с.
  • Нариси з історії серболужицької літературної мови / Лекції для студентів філологічного факультету. — Львів, 1970. — 48 с.
  • (У співавторстві з Моторним В.) Нариси з історії серболужицької літератури. — Львів, 1970. — 93 с.
  • Верхнелужицко-русский словарь = Hornjoserbsko-ruski słownik / Составил К. К. Трофимович. — Москва–Бауцен, 1974. — 564 с.
  • Моторный В. А., Трофимович К. К. Серболужицкая литература. — Львів, 1987. — 171 с.
  • Серболужицкий язык: Учебное пособие для университетов. — Минск, 1989. — 67 с.
  • Моторний В. А., Трофимович К. К. Історія серболужицької культури (XVIII—XIX ст.): Текст лекцій. — Львів, 1991. — 40 с.
  • Українсько-верхньолужицький словник (А–Й) / Уклав К. Трофимович. — Львів, 1993. — 89 с.
  • Українсько-верхньолужицький словник (К–Я) / Уклав К. Трофимович. — Львів, 1993. — 157 с.
  • Верхньолужицька мова: історія та сучасність. — Львів: Українські технології, 2003. — 220 с.
  • Становлення та розвиток верхньолужицької літературної мови / Наук. редагування Ольга Албул та Оксана Лазор. — Львів, 2009. — 232 с.

Література

  1. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ Kaltšmit H. Leksikon awtorow serbskich knihow 1945–1978 — Budyšin: Ludowe nakładnistwo Domowina, 1979. — С. 124.
  3. ↑ Верхньолужицька Вікіпедія — 2006.